Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М.Є. (доповідач), Гордійчук М.П., Кравченко О.О., Матолича С.В., Розваляєвої Т.С.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Чуднівської районної ради Житомирської області на постанову господарського суду Житомирської області від 04 червня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року у справі №16/368-НМ за позовом Чуднівської селищної ради до Чуднівської районної ради Житомирської області, третя особа –Чуднівська районна державна адміністрація, про визнання нечинним рішення від 05.01.2007р. №99 "Про районний бюджет на 2007 рік", -

У лютому 2007 року Чуднівська селищна рада звернулась до суду з позовом до Чуднівської районної ради про визнання нечинним рішення від 05.01.2007р. №99 "Про районний бюджет на 2007 рік".

Судом до участі в справі в якості третьої особи було залучено Чуднівську районну державну адміністрацію.

Постановою господарського суду Житомирської області від 04 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі Чуднівська районна рада просить скасувати зазначені судові рішення, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, пунктом 4 рішення десятої сесії п'ятого скликання Чуднівської районної ради від 05.01.07р. № 99 "Про районний бюджет на 2007 рік" вирішено затвердити обсяги міжбюджетних трансфертів, зокрема, щодо передачі з бюджету Чуднівської селищної ради до районного бюджету 151277,00грн.

Відповідно до п. 25 ст. 2 Бюджетного кодексу України, міжбюджетні трансферти -кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Статтею 7 Бюджетного кодексу Україну визначено принципи бюджетної системи України, якими, крім інших, є:

принцип самостійності, тобто, місцеві бюджети є самостійними... Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;

принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил.

Тобто, зазначені принципи разом з іншими визначають права та обов'язки органів місцевого самоврядування приймати та затверджувати незалежно від будь-яких інших органів власні бюджети на підставі реальних доходів та видатків.

Виходячи з положень ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з цим Законом та законом про бюджетну систему (ч. 1).

Районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання (ч. 2).

Складання і виконання районних і обласних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з цим Законом та законом про бюджетну систему (ч. 3).

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону (ч. 4).

Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами (ч. 5).

Одним з таких законів, який визначає право іншого органу втручатись в бюджетний процес позивача, є Закон України "Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань" (1953-15) .

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.5 цього Закону, у формулі розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотації вирівнювання та коштів, що передаються до районного бюджету) між районним бюджетом та бюджетами сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань враховуються такі параметри - кількість мешканців та кількість споживачів соціальних послуг.

До складу видатків, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом та бюджетами місцевого самоврядування (дотації вирівнювання та коштів, що передаються до районного бюджету), відносяться видатки, визначені статтею 88 Бюджетного кодексу України (ч. 7 ст. 5 Закону).

Згідно ст. 88 Бюджетного кодексу України, до видатків, які здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення;

2) освіту: дошкільну освіту; загальну середню освіту (школи-дитячі садки);

3) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти);

4) сільські, селищні та міські палаци культури, клуби та бібліотеки;

5) місцеву міліцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону, розрахунки міжбюджетних трансфертів подаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим для перевірки їх відповідності Формулі розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотації вирівнювання та коштів, що передаються до районного бюджету) між районним бюджетом та бюджетами сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань і одночасно доводяться до відома відповідних органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Бюджетного кодексу України, метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.

Таким чином, приймаючи рішення про вилучення у позивача та передачі до районного бюджету 151277,00грн., відповідач тим самим позбавив його можливості виконати свої власні повноваження

Крім того, відповідно до ст. 92 Бюджетного кодексу України, сільські, селищні та міські (міст районного значення) ради можуть передавати видатки на виконання всіх або частини власних повноважень районній раді чи раді іншої територіальної громади з передачею коштів до відповідного бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Передача видатків здійснюється за спільним рішенням відповідних рад на договірних засадах. Всі угоди про передачу видатків укладаються до 1 серпня року, що передує плановому.

В матеріалах справи відсутні дані щодо укладення будь-яких угод між позивачем та відповідачем з цього приводу.

Відповідно до п. .5 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції селищної ради відноситься затвердження за пропозицією селищного голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в структуру міжбюджетного трансферту в сумі 151277,00 грн. включив розрахунок видатків на утримання апарату селищної ради, виходячи з нормативу у 7 штатних одиниць з визначеним фінансуванням - 201114,00грн., в той час як фактична чисельність штатних одиниць становить 17 осіб та потребує фінансування у розмірі 366785,00грн. Дана обставина також підтверджується актом КРУ від 20.04.07р. № 06-08-09/031.

При визначенні міжбюджетного трансферту у формулі розподілу коштів відповідач застосував кількість споживачів соціальних послуг, якими, зокрема, є діти у дошкільних навчальних закладах - 274 дитини, в той час як, згідно облікових даних виконавчого комітету, фактична кількість дітей, які відвідують дошкільні заклади Чуднівської селищної ради, становить 311 осіб. Дана кількість дітей на 37 осіб перевищує розрахункову і для їх утримання необхідно додатково, згідно даних позивача, 138750,00грн.

Крім того, відповідачем не було враховано ту обставину, що на балансі позивача перебуває центр дозвілля та розваг (кінотеатр), який потребує відповідного фінансування на його утримання.

Позивачем також зазначено і інші видатки, які відповідачем не враховані при визначенні міжбюджетного трансферту (планування відкриття додаткової групи на 20 дітей в дитсадку "Зірочка" у другому півріччі; обслуговування та охорона стадіону "Тетерів").

Тобто, обсяг міжбюджетного трансферту, визначений відповідачем, є меншим ніж потреба позивача у фінансуванні вказаних напрямів та об'єктів.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення Чуднівської районної ради не відповідає, а тому суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Чуднівської районної ради Житомирської області відхилити, а постанову господарського суду Житомирської області від 04 червня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.