Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Бим М.Є., Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Матолича С.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Електрон-Т" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2009 року у справі № 32/48А/5015 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Львова до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Електрон-Т" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату наукових пенсій, -

У вересні 2007 року Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Львова звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Електрон-Т", в якому просило стягнути з відповідача 7899,10 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату наукових пенсій.

Постановою господарського суду Львівської області від 15 січня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2009 року скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалене нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Справа № К-13597/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Електрон-Т" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач зареєстрований в УПФУ в Шевченківському районі м. Львова та відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2004 р. - платником страхових внесків згідно ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колишнім працівникам Сироїду В.І., Комарову І.В., Халавці І.І. та Курило Я.В. за період роботи в ЛЦКТБ та ТзОВ НВП "Електрон-Т" призначені наукові пенсії, що не оспорюється сторонами.

Підставою для призначення вищевказаним особам наукових пенсій слугували довідки ТзОВ НВП "Електрон-Т" про науковий характер цих осіб, у яких також зазначалося про те, що відповідач є правонаступником ЛЦКТБ.

Судами також встановлено, що позивач протягом 2005-2007 років направляв на адресу відповідача відповідні повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за 2005-2007 роки, які були отримані ТзОВ НВП "Електрон-Т".

На адресу відповідача направлялися розрахунки-повідомлення, складені за формою додатку, затвердженого п.5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженою постановою КМ України № 372 від 24.03.2004 р. (372-2004-п)

Вказані повідомлення не оскаржувалися відповідачем.

Позивачем протягом 2005-2007 років були виплачені вказаним у повідомленнях особам наукові пенсії, понесення витрат по яким документально обґрунтовано пенсійним органом та підтверджується довідками про нараховані і виплачені суми пенсій фізичним особам.

Доказів сплати заборгованості по сумі витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, відповідачем не надані судам попередніх інстанцій.

Згідно п.1.2. статуту ЛЦКТБ, затвердженим президентом Концерну "Електрон" 01.06.1990 р., бюро, використовуючи закріплене за ним державне майно, здійснює свою діяльність на основі повного господарського розрахунку і самофінансування по рішенню задач, спрямованих на проведення технологічної підготовки виробництва, проведення державних випробовувань.

Судами також встановлено, що Філіал ЛЦКТБ діяв на підставі Положення про ЛЦКТБ, зареєстрованого розпорядженням виконкому Львівської міської ради народних депутатів № 1288 від 11.09.1991 р., згідно п.п.1.1. якого він мав окремий баланс, рахунки в банках, входив до складу акціонерного товариства і не був юридичною особою.

В подальшому шляхом реорганізації (перетворення) філіалу ЛЦКТБ об’єднання майна та коштів інших осіб було створене ТзОВ НВП "Електрон-Т", який діяв на підставі статуту, зареєстрованого 30.05.1995 р. Відповідно до п. 1.1. цього статуту товариство є правонаступником реорганізованого філіалу.

Отже, ТзОВ НВП "Електрон-Т" є правонаступником ЛЦКТБ Міністерства машинобудування для легкої та харчової промисловості та побутових приладів СРСР.

Відповідно до ч. 9 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; - для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; - для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Згідно з п. 4 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затв. постановою КМ України № 372 від 24.03.2004 р. (372-2004-п) , у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимоги щодо стягнення з відповідача 7899,10 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату наукових пенсій.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Електрон-Т" –відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.