3/105-а Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - 29.10.2009 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ "Ніжинський жиркомбінат"на постанову Господарського суду Чернігівської області від 22.06.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року по справі № 3/105-А за позовом ВАТ "Ніжинський жиркомбінат"до Ніжинської ОДПІ Чернігівської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 22.06.2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року, в задоволені позовних вимог ВАТ "Ніжинський жиркомбінат"до Ніжинської ОДПІ Чернігівської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення –відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 03.11.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 20.11.2008 року прийняв її до свого провадження.

Відмовляючи в задоволені позову ВАТ "Ніжинський жиркомбінат"про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ Чернігівської області №0000182301/0 від 31.01.2006р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 215973,72 грн., суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача по податковій декларації за листопад 2005 року підлягає податок на додану вартість в сумі 123939,28 грн., яка сплачена постачальникам в попередньому звітному періоді та підтверджується платіжними дорученнями, а залишок від’ємного значення в сумі 215973,72 грн. відноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів.

З такими висновками погодилась колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, прийнявши 24.10.2006 року ухвалу про залишення без задоволення апеляційної скарги податкової інспекції, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 22.06.2006 року –без змін.

В касаційній скарзі ВАТ "Ніжинський жиркомбінат"просить скасувати судові рішення та постановити нове –про задоволення позову посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та неповне з’ясування судами обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, на думку позивача, судами не було враховано, що основна частина продукції, яка виготовлена на підприємстві позивача продається за кордон, а при експорті продукції ставка ПДВ є нульовою. Отже податкові декларації по ПДВ постійно мають від’ємне значення, що в свою чергу робить не можливим включення залишку від’ємного значення після бюджетного відшкодування, до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Крім того, позивач наголошує на тому, що під розрахунок відшкодування потрапляє від’ємне значення ПДВ не лише попереднього, але й більш ранніх періодів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за листопад 2005 року сума податкового зобов’язання становить 418488,00 грн. (рядок 9 Декларації), податковий кредит –722814,00 грн. (рядок 17 Декларації).

Всі суми ПДВ, що включені до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, оформленими відповідно до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (рядок 18 Декларації) становить 304326,00 грн.

Залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 Декларації) становить 339913,00 грн.

Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 декларації за жовтень 2005 року та рядок 2 розрахунку суми бюджетного відшкодування) –495446,00 грн.

Податковим органом під час перевірки, результати якої закріплені в акті № 68/01-221/23-00373942 від 25.01.2006 року, було встановлено, що ВАТ "Ніжинський жиркомбінат"у листопаді місяці 2005 року у розрахунку бюджетного відшкодування, поданого разом з податковою декларацією за листопад 2005 року у рядку 3 відобразило суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів 368224,00 грн.

Згідно платіжних доручень протягом жовтня 2005 року позивачем було проведено розрахунки з постачальниками товарів (послуг) на суму податку на додану вартість –123939,28 грн. Інші розрахунки з постачальниками були проведені в інші звітні (податкові) періоди.

Так, згідно із визначенням, наведеним в п.1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість"бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 цього пункту встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктами 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (z0250-97) (у редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213 (z0702-05) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за № 702/10982) встановлено, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від’ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від’ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від’ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) (підпункт 5.12.2 пункту 5.12).

Відповідно до приписів наведених правових норм в судовому процесі при вирішенні спору щодо правильності визначення платником податку на додану вартість суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню сплачених сум податку обов’язково підлягають встановленню обставини стосовно суми податкових зобов’язань платника у певному звітному податковому періоді, суми податкового кредиту в цьому ж звітному податковому періоді, наявності чи відсутності у платника податкового боргу з цього податку за попередні податкові періоди та суми податку, фактично сплаченій платником постачальникам товарів (послуг) у ціні придбання товарів (послуг) у попередніх податкових періодах.

При цьому суду слід мати на увазі, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, а докази, згідно ст. 70 КАС України, належними та допустимими, і зокрема, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на зазначене, при перевірці твердження податкового органу про завищення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування по податковій декларації за листопад місяць 2005 року в сумі 215973,72 грн., судам слід було встановити обраний позивачем спосіб бюджетного відшкодування податку на додану вартість (як то погашення його податкових зобов’язань протягом наступних звітних періодів, або інше).

Судами не надано належної оцінки доводам позивача про те, що відповідачем безпідставно не було прийнято до розрахунку бюджетного відшкодування податковий кредит фактично сплачений отримувачем товарів у попередніх податкових періодах в сумі 215973,72 грн.

Також судам слід врахувати, що згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суду слід витребувати у податкової інспекції належні докази на підтвердження своїх доводів та заперечень.

Відповідно до ч.2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

На підставі викладеного касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення –скасуванню з направленням останньої на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати зазначене, а також те, що згідно з частиною 1 статті 138 КАС предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 220, 221, ст. 227, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу ВАТ "Ніжинський жиркомбінат"задовольнити частково, постанову Господарського суду Чернігівської області від 22.06.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 року скасувати, справу передати на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.