К-10461/08 Про зобов’язання призначити пенсію - 28.10.2009 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області про визнання нечинним і скасування рішення та зобов’язання призначити пенсію, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зінківському районі Полтавської області на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 03 березня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року, -

У січні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області про визнання нечинним і скасування рішення про відмову йому в призначенні пенсії за вислугу років у зв’язку з недостатньою тривалістю спеціального стажу роботи в установах охорони здоров’я та зобов’язання призначити пенсію за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 (909-93-п) із змінами від 26.09.2002 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", оскільки він має спеціальний стаж роботи в установах охорони здоров’я не менше 25 років.

Постановою Зіньківського районного суду Полтавської області від 03 березня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року, позов задоволено. Визнано нечинним рішення колегіального органу з призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області № 1 від 02.02.2007 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в зв’язку із недостатньою тривалістю спеціального стажу роботи в установах охорони здоров’я, та скасовано його. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 (909-93-п) із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", так як він має спеціальний стаж роботи в установах охорони здоров’я не менше 25 років.

У касаційній скарзі на вказані судові рішення Управління Пенсійного фонду України в Зінківському районі Полтавської області ставить питання про їх скасування в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив надстрокову службу з 15.11.1980 року по 05.12.1985 року у військовій частині окремого розвідувального батальйону на посаді начальника медичного пункту – військове звання прапорщик, медичне – фельдшер. За сумісництвом виконував обов’язки начальника аптеки частини. Аптека розгорталась у воєнний час, в мирний час це був аптечний склад.

У вересні 2006 року позивач звернувся з письмового заявою до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі про призначення йому пенсії за вислугу років, відповідно до діючого чинного законодавства України. Рішенням колегіального органу з призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі № 1 від 02.02.2007 йому було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років в зв’язку з недостатньою тривалістю спеціального стажу, оскільки надстрокова військова служба на посаді фельдшера-начальника аптеки військової частини не може входити до спеціального стажу роботи в установах охорони здоров’я, так як така посада не передбачена переліком закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких надає право на пенсію за вислугою років.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що під час проходження надстрокової служби в період з 15.11.1980 по 05.12.1985 у військовій частині польова пошта 35094, 112 окремого розвідувального батальйону, 47 гв. танкової дивізії, групи громадських військ в Німеччині на посаді фельдшера – начальника аптеки частини, позивач фактично займав дві посади: основну фельдшер, за сумісництвом – начальник аптеки частини.

У 1975 році позивач вступив до Санбірського медичного училища і у 1979 році закінчив повний курс зазначеного училища за спеціальністю фельдшер. Рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 02.03.1979 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію фельдшер (а.с.25-26).

Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я від 23.10.1991 № 146 (v0146282-91) (зі змінами і доповненнями внесеними наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.02.2001 року № 39) "Про атестацію середніх медичних працівників" посада фельдшера віднесена до номенклатури спеціальностей середніх медичних працівників.

Згідно з Переліком закладів спеціальних установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (909-93-п) зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002, правом на пенсію за вислугу років користуються окремі працівники охорони здоров’я, а саме: лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).

Відповідно до Переліку закладів охорони здоров’я Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 162 від 20.05.2004 (z0692-04) , затвердженого в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за № 692/9291 – фармацевтичні центри (аптеки) структурно входять до складу лікарняних закладів.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що під час проходження надстрокової служби в період з 15.11.1980 по 05.12.1985 на посаді фельдшера - начальника аптечної частини, позивач обіймав посаду, яка надає йому право на отримання пенсії за вислугу років, тому обґрунтовано задовольнили позовні вимоги.

Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зінківському районі Полтавської області відхилити, а постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 03 березня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2008 року залишити без змін.