ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" жовтня 2009 р. м. Київ К-11146/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів – Смоковича М.І.
Горбатюка С.А.
Весельської Т.Ф.
Гашицького О.В.
Мироненка О.В. (суддя –доповідач)
провівши розгляд справи у порядку письмового провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розмірі 2984 грн. 58 коп. за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2008 року позивачка звернулася в суд із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними, перерахунок та стягнення заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"отримує допомогу по догляду за дитиною –ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження – до досягнення нею трирічного віку. Вказана допомога повинна виплачуватись в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак, вказана допомога виплачувалась не в повному розмірі. Посилаючись на ст..22 Конституції України (254к/96-ВР)
, ст. 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07)
просить зобов’язати Державне казначейство України та Міністерство фінансів України виділити кошти для виплати на її користь 2984 грн. 58 коп. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня по грудень 2007 року включно.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача виплатити позивачці недоплачену частину щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 1595 грн. 58 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволенні, постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями суду, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, справа –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалюючи рішення, суд вірно керувався ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", в якій зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивачка, відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"отримує допомогу по догляду за дитиною –ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження –до досягнення нею трирічного віку. Вказана допомога повинна виплачуватись в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак, вказана допомога виплачувалась не в повному розмірі. Посилаючись на ст..22 Конституції України (254к/96-ВР)
, ст. 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07)
просить зобов’язати Державне казначейство України та Міністерство фінансів України виділити кошти для виплати на її користь 2984 грн. 58 коп. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня по грудень 2007 року включно.
Відповідно до вимог ст.ст. 13, 14 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.
Згідно вимог ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми". Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі. Встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога. Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16)
зупинено дію положень ст. 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"на 2007 рік. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07)
визнані неконституційними положення п.14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено дію ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно з вимогам ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2007 року 434 грн., з 1 квітня 2007 року –463 грн. з 1 жовтня 2007 року –470 грн.
Суд, вирішуючи питання про стягнення сум недоплаченої допомоги на користь позивача допустив порушення вимог частини 3 ст. 2 та ч.3 ст. 159 КАС України, оскільки ним не досліджено і не надано правової оцінки законодавчим актам, які визначають правосуб’єктність відповідача, його права та обов’язки у сфері публічних відносин, чи є він належним відповідачем по всім заявленим вимогах.
Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не врахував те, що адміністративний суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості.
З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій не відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права і тому підлягають скасуванню.
Для вирішення даного спору з урахуванням наведених вище норм матеріального права і висновків суду касаційної інстанції необхідно встановлювати нові обставини щодо правильності визначення розміру компенсаційних виплат позивачу та давати їм належну правову оцінку, що відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може зробити суд касаційної інстанції, тому зазначену справу слід направити в суд першої інстанції на новий судовий розгляд.
За правилами ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 222, 227, 230 КАС України, суд, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року скасувати.
Справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Головуючий
Судді О.В. Мироненко