К-9082/09-С Про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги - 20.10.2009 Прийняття

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України м. Охтирка Сумської області про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за касаційною скаргою скаргу Управління пенсійного фонду України м. Охтирка Сумської області на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2009 року,

У вересні 2008 року позивачка звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України у м Охтирка про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2008 роки відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) . Свої вимоги мотивує тим, що вона має статус "дитини війни", у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем не виплачувалася їй пенсія з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Просила стягнути з відповідача доплату до пенсії за віком за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивачу на відшкодування недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2007 року по 01.08.2008 року відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) - 2120 гривень 70 копійок В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2009 року скаргу відповідача задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково. Визнано бездіяльність відповідача протиправною. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування"та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007року та з 22 травня 2008 року.

Не погоджуючись із постановами суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивачка має статус "дитини війни", у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідачем не виплачувалася їй пенсія з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Просила стягнути з відповідача доплату до пенсії за віком за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) зазначено, що пільги дітям війни, передбачені абз. 7 ст. 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"запроваджуються з 1 січня 2006 року, а ст. 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".

Вказаний Закон України "Про Державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) з зазначеними змінами був чинний до 31 грудня 2006 року.

У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому у відповідача не було підстав нараховувати підвищення пенсій дітям війни.

Згідно ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"була зупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , серед них положення статті 71 Закону України "про державний бюджет на 2007 рік", щодо зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких Законів України"був визначений порядок нарахування підвищень до пенсій, як дітям війни, який не відповідає ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня - 380 грн., з 01 квітня –406 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімальне розміру пенси за віком відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн.06 коп., 415 грн. 11 коп. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08) ці положення Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких Законів України" (107-17) щодо дітей війни, визнані неконституційними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) .

Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішень від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) та № 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008 року.

Задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що відповідач зобов'язанй був перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу встановленого статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28.12.2007 року: з 1 квітня –605 гривень, з 1 липня –607 гривень, з подальшим перерахунком в порядку встановленому законом.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, обґрунтовуючи відмову в підвищенні розміру пенсії, як "дитині війни"помилково зазначав, що у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено, оскільки підвищення пенсії дітям війни діючим законодавством було врегульовано і повинно було проводитись відповідно до рішень Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) та № 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008 року.

З огляду на викладене, постанова суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області залишити без задоволення, постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2009 року залишити без змін.