Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів – Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Весельської Т.Ф.

Гашицького О.В.

Мироненка О.В. (суддя –доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Решитілівському району Полтавської області про нарахування щомісячної соціальної допомоги дитині війни за касаційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Решетилівському раціоні Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року,

У липні 2008 року позивачка звернулася в суд із позовом до Управління пенсійного фонду України в Решитілівському району Полтавської області про нарахування щомісячної соціальної допомоги дитині війни. Свої вимоги мотивує тим, що вона має статус "дитини війни"у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі на 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2008 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність та зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в Решитілівському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивачка має "дитини війни"у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі на 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , який набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"була зупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , серед них положення статті 71 Закону України "про державний бюджет на 2007 рік", щодо зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких Законів України"був визначений порядок нарахування підвищень до пенсій, як дітям війни, який не відповідає ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня - 380 грн., з 01 квітня –406 грн., з липня –410, 06 грн., з 01 жовтня 2007 року – 415,11 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімальне розміру пенсії за віком відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн.06 коп., 415 грн. 11 коп.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) .

Ухвалюючи рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, обґрунтовуючи відмову в підвищенні розміру пенсії, як "дитині війни"помилково зазначав, що у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено, оскільки підвищення пенсії дітям війни діючим законодавством було врегульовано і повинно було проводитись відповідно до рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 (v0a6p710-07) року.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Решетилівському раціоні Полтавської області залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.