Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Козаченку О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.10.2006 та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 26.12.2006 у справі за його позовом до військово-інженерного інституту Подільського державного аграрно-технічного університету про стягнення недоплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України,

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військово-інженерного інституту Подільського державного аграрно-технічного університету про стягнення недоплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України. В позові зазначав, що під час проходження військової служби йому виплачувалась надбавка за безперервну військову службу в розмірі меншому, ніж це передбачено чинним законодавством.

Постановою Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.10.2006, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 26.12.2006, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.

Указом Президента України "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу (389/2003) " від 05.05.2003 № 389 надано право Міністру оборони України встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення.

На виконання цього Указу Президента України Наказом Міністра оборони України від 26.05.2003 № 149 (z0411-03) було затверджено Інструкцію "Про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України".

Тому Міністр оборони України, скориставшись своїм правом, визначив розміри цієї щомісячної надбавки в залежності від наявного фонду грошового забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.10.2006 та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 26.12.2006 у справі за його позовом до військово-інженерного інституту Подільського державного аграрно-технічного університету про стягнення недоплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України – без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.