Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Смоковича М.І.

суддів:

Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання перерахувати та виплатити підвищення до пенсії, стягнення недоплаченої суми підвищення до пенсії як дитині війни, -

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання перерахувати та виплатити підвищення до пенсії, стягнення недоплаченої суми підвищення до пенсії як дитині війни.

Постановою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2008 року позов задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року до 01 січня 2008 року.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області перерахувати та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року до 01 січня 2008 року в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2009 року постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2008 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09 липня 2007 року до 01.01.2008 року була протиправною.

З таким висновком судів погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) .

Зокрема статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (254к/96-ВР) (стаття 46 Конституції України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є громадянкою України, якій до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона є дитиною війни. Зазначені обставини визнані сторонами.

З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Водночас, щодо підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 01.01.2007 року до 09.07.2007 року, позивач не мала права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.

В той же час, суди дійшли вірного висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська є протиправною, і позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року (до 01.01.2008 року).

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій вірно встановлені фактичні обставини справи, дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Постановлені у справі судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенську Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання перерахувати та виплатити підвищення до пенсії, стягнення недоплаченої суми підвищення до пенсії як дитині війни – залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.