Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Курдюмівський завод кислототривких виробів"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року

у справі № 31/214а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Курдюмівський завод кислототривких виробів"

до Державної податкової інспекції у місті Дзержинську Донецької області

про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень, -

ВАТ "Курдюмівський завод кислототривких виробів"було заявлено позов до ДПІ у м. Дзержинську Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень від 28 жовтня 2003 року № 0000432600/0 в сумі 34 580, 00 грн. та № 00020823 42/0 від 28 жовтня 2003 року в сумі 26 011, 50 грн.

Справа розглядалась неодноразово.

Постановою господарського суду Донецької області від 20 листопада 2006 року позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року постанову господарського суду Донецької області від 20 листопада 2006 року скасовано в частині визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 28 жовтня 2003 року № 0000432600/0 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 23 650, 00 грн. та штрафних санкцій в сумі 9 460, 00 грн. та податкового повідомлення –рішення від 28 жовтня 2003 року № 0002082342/0 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 26 011, 50 грн., у тому числі основний платіж –17 341, 00 грн. та 8 670, 50 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

В цій частині відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ВАТ "Курдюмівський завод кислототривких виробів", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, постанову господарського суду Донецької області від 20 листопада 2006 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Дзержинську Донецької області провела планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Курдюмівський завод кислототривких виробів"за період з 01 липня 2002 року по 30 червня 2003 року, за результати якої було складено № 78-23-111-00293545 від 28 жовтня 2003 року.

В акті перевірки було встановлено порушення, зокрема підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що мало вираз в тому, що позивачем у ІІІ та ІV кварталах 2002 року при продажу продукції пов’язаній особі (ТОВ "Кислотоупор ЛТД") за цінами нижче звичайних не був визначений доход, отриманий від продажу товарів пов’язаним особам, за цінами неменшими від звичайні ціни на такі товари, які діяли на дату продажу, що призвело до заниження валового доходу на 86 700, 00 грн., у тому числі у ІІІ кварталі 2002 року в сумі 32 900, 00 грн., у ІV кварталі 2002 року в сумі 53 800, 00 грн.

Крім того, в акті перевірки було встановлено порушення п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", що мало вираз у невизначенні бази оподаткування продажу товарів за звичайними цінами, що призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість на 17 341, 00 грн.

28 жовтня 2003 року ДПІ у м. Дзержинську Донецької області на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 0000432600/0, яким визначила позивачу суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 34 580, 00 грн., у тому числі 24 700, 00 грн. –основний платіж та 9 880, 00 грн. –штрафні (фінансові) санкції, та № 0002082342/0, яким визначила позивачу суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 34 437, 00 грн., у тому числі 24 958, 00 грн. –основний платіж та 12 479, 00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не був додержаний встановлений законодавством порядок визначення податкових зобов’язань за непрямими методами, що свідчить про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень –рішень.

Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 28 жовтня 2003 року № 0000432600/0 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 23 650, 00 грн. та штрафних санкцій в сумі 9 460, 00 грн. та податкового повідомлення –рішення від 28 жовтня 2003 року № 0002082342/0 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 26 011, 50 грн., у тому числі основний платіж –17 341, 00 грн. та 8 670, 50 грн. –штрафні (фінансові) санкції, виходив з того, що відповідачем були дотримані умови визначення звичайної ціни та визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість без застосування непрямих методів.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, ТОВ "Кислотоупор ЛТД"є пов’язаною до позивача особою з 24 травня 2001 року.

02 квітня 2001 року між позивачем та ТОВ "Кислотоупор ЛТД"було укладено договір № 13 на продаж цегли кислототривкої в кількості 500 тонн за ціною 302, 00 грн. за тонну без податку на додану вартість, транспортних витрат та плитки кислототривкої в кількості 200 тонн за ціною 350, 00 грн. без податку на додану вартість, транспортних витрат та упакування.

До вказаного договору сторонами були укладені додаткові угоди на поставку цегли кислототривкої за цінами, яки коливались від 260, 00 грн. до 320, 00 грн. за тонну без податку на додану вартість.

Вказані обставини були встановлені по справі та визнаються сторонами по справі.

В п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок оподаткування операцій з пов’язаними особами.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов’язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Особливості визначення бази оподаткування при продажу товарів пов’язаній особі визначені в п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого у разі продажу товарів (робіт, послуг) пов’язаній з продавцем особі, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Терміни пов’язана особа, звичайні ціни розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (п. 1.11 ст. 1 вищезгаданого Закону).

Визначення звичайної ціни наведені в абзаці першому п. 1.20 ст. 1 вищезгаданого Закону, відповідно до якого звичайною ціною визнається ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, які не пов’язані з продавцем при звичайних умовах ведення господарської діяльності.

Крім того, в ІІІ та ІV кварталах 2002 року позивачем здійснювався продаж цегли кислототривкої також фізичним та юридичним особами, які не є пов’язаними (ВАТ "Алчевський коксохімічний завод", ПП "Феотон", ПП "Індустрія", ТОВ "Стройкераміка", Костянтинівському державному хімічному заводу та іншим суб’єктам господарювання) за аналогічними умовами поставки за ціною 320, 00 грн. за 1 тонну без податку на додану вартість.

Дані обставини були встановлені відповідачем під час перевірки на підставі первинних документів позивача, в тому числі господарських договорів, укладених позивачем із пов’язаною особою та з іншими фізичними та юридичними особами, та інших первинних документів, що свідчать про виконання договорів, та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.

З відповідей Донецького обласного управління статистики від 16 вересня 2003 року № 13-16-832 та Донецької торгово-промислової палати від 24 вересня 2003 року № 1338/0710-07 на запити податкового органу, направлені останнім з метою встановлення відповідності цін реалізації цегли кислототривкої (від 12 вересня 2003 року № 7912/10-26, від 12 вересня 2003 року № 7917/10-26) вбачається, що інформація про рівень цін на зазначену продукцію відсутня.

Враховуючи те, що ціна продажу цегли кислототривкої непов’язаним особам (ВАТ "Алчевський коксохімічний завод", ПП "Феотон", ПП "Індустрія", ТОВ "Стройкераміка", Костянтинівському державному хімічному заводу та іншим суб’єктам господарювання) при звичайних умовах ведення господарської діяльності в другому півріччі 2002 року становила 320, 00 грн. за 1 тонну без податку на додану вартість, транспортних витрат та упакування, ця ціна може визнаватись звичайною.

При цьому одноразовий продаж цегли кислототривкої ПП "Сан"згідно договору № 22 від 01 липня 2002 року за накладною № 339 від 31 липня 2002 року за ціною 300, 00 грн. в кількості 355, 656 шт. не впливає на визначення звичайної ціни в даному випадку, оскільки для визначення звичайної ціни важливе значення має та ціна, за якою переважно (в більшості випадків) продався товар в цей період.

Таким чином, відповідач відповідно до вимог законодавства визначив звичайну ціну і в залежності від неї визначив валовий доход позивача та об’єкт оподаткування.

Посилання позивача на недоотримання відповідачем процедури визначення суми податкового зобов’язання за непрямими методами є безпідставним з огляду на те, що судом апеляційної інстанції було встановлено, що визначення оспорюваними податковими повідомленнями –рішеннями податкових зобов’язань не здійснювалось із застосуванням непрямих методів, а законодавча вимога щодо донарахування податкових зобов’язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов’язань за непрямими методами, в Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не існувала, оскільки була ведена лише з 01 січня 2003 року Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 24 грудня 2002 року № 349-IV (349-15) .

Згідно ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ВАТ "Курдюмівський завод кислототривких виробів"підлягає залишенню без задоволенню, а постанова Донецького апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Курдюмівський завод кислототривких виробів"залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.