Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Шипуліної Т.М.

при секретарі Руденко Н.В.

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2006

у справі № 2-23/14309.1-2006А /2-23/1474.1-2006/ господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом відкритого акціонерного товариства "Трест "Чорноморнафтогазпромбуд"

до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2006, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2006, позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Євпаторійської ОДПІ від 29.07.2004 № 0000702301/0 про визначення ВАТ "Трест "Чорноморнафтогазпромбуд"" податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість у сумі 268464,00 грн., втому числі 178976,00 грн. – основний платіж та 89488,00 грн. – штрафні санкції, накладені на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Судові рішення вмотивовані тим, що позивач правомірно відповідно до підпунктів 7.4.1. 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включив до податкового кредиту в податкових деклараціях за листопад 2002 року ПДВ в сумі 19859,00 грн., за грудень 2002 року – в сумі 68593,00 грн., за квітень 2003 року – 45500,00 грн. та за серпень 2003 року – в сумі 45024,00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних відповідно ТОВ "Компанія "Торг ресурс"" на поставку послуг з товарного кредиту вартістю 99400,00 грн., в тому числі ПДВ 19859,00 грн., підприємством "Відродження" громадської організації інвалідів "Допомога" на поставку злитків феронікеля вартістю 411562,80 грн., в тому числі ПДВ 68593,80 грн., ТОВ "Компанія "Промбізнеспроект" на поставку резонатора кварцового РК-391 вартістю 273000,00 грн., в тому числі ПДВ 45500,00 грн., ТОВ "Печора Тур" на поставку мембрани іоноселективного електроду для визначення високо зарядних фосфат-іонів вартістю 270144,00 грн., в тому числі ПДВ 45024,00 грн.

В касаційній скарзі ДПІ у Чорноморському районі АР Крим, процесуальний правонаступник Євпаторійської ОДПІ, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої й апеляційної інстанцій ст. 67 Конституції України, пункту 1.32 ст. 1, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Заперечуючи проти касаційної скарги, ВАТ "Трест "Чорноморнафтогазпромбуд"" просить залишити скаргу без задоволення, як необґрунтовану.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту № 14-11/02 від 30.10.2002 ВАТ "Трест "Чорноморнафтогазпромбуд"" придбав у ТОВ "Компанія "Торгресурс" 10,2 т нержавіючого листового заліза вартістю 142057,44 грн., в тому числі ПДВ 23676,24 грн. з відстроченням платежу до 50 днів з дати поставки із сплатою процентів за товарний кредит в розмірі 3% за кожний день відстрочки платежу від суми платежу. Поставка була здійснена на підставі податкової накладної від 01.11.2002 № 45 та акта приймання-передачі від 01.11.2002. В цей же день позивач поставив цей товар ТОВ "Компанія "Промбізнесекспорт"" за договором купівлі-продажу від 01.11.2002 за 142228,80 грн., в тому числі ПДВ 23704,80 грн. Пунктами 2.2, 2.3 цього договору передбачений обов’язок ТОВ "Компанія "Промбізнесекспорт"" розрахуватися за товар протягом одного дня з моменту поставки грошовими коштами або цінними паперами номінальною вартістю не менше 241600,00 грн. до 28.11.2002. Розрахунок за цим договором відбувся 28.11.2002 векселем № 6633499264840 підприємства "Чуйність" громадської організації інвалідів "Допомога". Зазначений вексель був переданий позивачем 29.11.2002 ТОВ "Компанія "Торг- ресурс"" в розрахунок за придбаний товар та послуги товарного кредиту, сума процентів за яким відповідно до протоколу-погодження № 1 від 29.11.2002 склала 119328,38 грн., в тому числі ПДВ 19888,06 грн. Крім того, позивач передав "Компанія "Торгресурс"" вексель № 613240210350 власної емісії, а залишок заборгованості в розмірі 19715,82 грн. зобов’язався сплатити грошовими коштами.

Придбання товару на умовах товарного кредиту тягне збільшення витрат покупця і є економічно виправданим в разі наявності у покупця нагальної потреби в такому товарі, відсутності можливості придбати такий товар у інших продавців на більш вигідних умовах або використання придбаного товару в майбутньому на більш вигідних умовах, які забезпечили б покриття витрат на товарний кредит ( наприклад, продаж по ціні, сформованої з врахуванням таких витрат ). Встановлені судом обставини свідчать про те, що придбання позивачем товару на умовах товарного кредиту під такий значний процент ( 1095 % за рік ) з метою продажу по ціні, яка не враховувала витрати по товарному кредиту, та при його мовчазній згоді на прострочення ТОВ "Компанія "Промбізнесекспорт"" розрахунку в порушення умов пункту 2.2 договору від 01.11.2002, витрати позивача по товарному кредиту з точки зору вимог податкового законодавства не відповідають цілям господарської діяльності, обов’язковою ознакою якої з метою оподаткування згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є спрямованість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах. З огляду на це ці витрати не підпадають під визначення валових витрат виробництва і обігу, яке закріплене в пункті 5.1 ст. 5 цього Закону, а відтак відсутні передбачені підпунктом 7.4.1 пунктом 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній до внесення змін законом України від 25.03.2005 № 2505-ІУ (2505-15) ) підстави для включення нарахованого на суму процентів за товарним кредитом ПДВ в сумі 19859,00 грн. до податкового кредиту.

Це ж саме стосується і податку, включеного позивачем до податкового кредиту за грудень 2002 року в сумі 68593,00 грн., за квітень 2003 року в сумі 45500,00 грн. та за серпень 2003 року в сумі 45024,00 грн.

Так, судом встановлено, що позивач за договором від 23.12.2002 придбав у підприємства "Відродження" громадської організації інвалідів "Допомога" злитки феронікеля вартістю 411562,80 грн., в тому числі ПДВ 68593,80 грн., на поставку якого постачальником була видана податкова накладна від 26.12.2002 № 122.

25.12.2002 позивач уклав з ТОВ "Восток-Стар" ( комісіонер) договір комісії про продаж цього товару на експорт з вивезенням за межі митної території України за ціною не нижче 349792,20 грн.

В розрахунок за товар позивач отримав від комісіонера 349894,13 грн., при цьому поніс витрати у зв’язку із сплатою комісійної винагороди та відшкодуванням комісіонеру витрат, пов’язаних з виконанням договору комісії, в загальній сумі 5897,27 грн.

Згідно договору від 25.04.2003 позивач придбав у ТОВ "Компанія "Промбізнеспроект"" резонатори кварцеві РК-391 вартістю 273000,00 грн., в тому числі ПДВ 45500,00 грн. ( податкова накладна від 25.04.2003 № 174 ), які 28.05.2003 передав на комісію ПП "Ексім-Д", уклавши договір комісії на умовах продажу на експорт за межі митної території України за ціною не нижче 229460,00 грн.

Комісіонер в серпні 2003 року перерахував позивачу від продажу товару 229534,00 грн., отримавши відшкодування понесених у зв’язку з виконанням договору комісії витрат та комісійну винагороду в загальній сумі 742,81 грн.

За умовами договору від 20.08.2003 позивач купив у ТОВ "Печора Тур" мембрани іоноселективного електроду для визначення високо зарядних фосфат-іонів вартістю 270144,00 грн., в тому числі ПДВ 45024,00 грн., отримавши від постачальника податкову накладну на цю поставку від 20.08.2003 № 84.

В цей же день позивач уклав з ПП "Детройт" договір комісії про продаж вказаного товару на експорт за межі митної території України за ціною не нижче 227441,76 грн., отримавши фактично від комісіонера за проданий товар 227527,11 грн. згідно платіжного доручення від 19.11.2003 № 227 та сплативши комісіонеру по договору комісії 2157,31 грн.

Вказані обставини підтверджені наявними у справі письмовими доказами, сторонами не оспорюються і є встановленими.

Аналіз цих обставин свідчить, що зазначені товари придбавалися позивачем із збитком, оскільки в день придбання ним визначалися умови їх продажу, які не покривали його витрат на придбання. Доводи позивача, що різниця між ціною придбання та ціною продажу складала суму ПДВ при тому, що товар продавався на експорт за межі митної території України, у зв’язку з чим податок нараховувався за ставкою 0 %, не спростовують відсутність економічної вигоди від вказаних господарських операцій, оскільки отримання економічної вигоди, як ознака господарської діяльності з метою оподаткування, не може полягати тільки в отриманні податкової пільги. А відтак у позивача не було законних підстав, передбачених підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" для включення до податкового кредиту за грудень 2002 року в сумі 68593,00 грн., за квітень 2003 року в сумі 45500,00 грн. та за серпень 2003 року в сумі 45024,00 грн. за податковими накладними зазначених постачальників.

Висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову не відповідає встановленим у справі обставинам та правильному застосуванню зазначених норм матеріального права, у зв’язку з чим ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі статтею 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 22-3, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим задовольнити, скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2006 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2006 та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.