Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини А 2656

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2007 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2656 про стягнення грошової компенсації за неотриманий продовольчий пайок, -

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2007 року відмовлено у задоволені заяви Військової частини А 2656 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 02 квітня 2007 року, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції в зв'язку з порушення апеляційним судом норм процесуального права. Зазначає, що у нього були відсутні видатки з бюджету на оплату судових витрат. В зв'язку з цим відповідач був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Частиною п'ятою ст. 186 КАС України встановлено, що апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Як видно із змісту протоколу судового засідання, 02.04.2007 року представник Військової частини А 2656 брав участь у розгляді справи Замостянським районним судом м. Вінниці. Повний текст постанови суду проголошено в його присутності.

Військова частина А 2656 04.04.2007 року своєчасно подала заяву про апеляційне оскарження зазначеної постанови суду першої інстанції. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги було 24.04.2007 року. Проте апеляційну скаргу відповідач подав лише 15.05.2007 року.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана 15.05.2007 року, апеляційний суд правильно вважав, що Військова частина А 2656 пропустила строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Посилання відповідача на відсутність коштів для оплати судового збору за подачу апеляційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовує. Як видно з матеріалів справи зазначена обставина не змінилась, оскільки при подачі апеляційної скарги у травні 2007 року відповідачем судовий збір також не був сплачений. Проте це не стало перешкодою для звернення до апеляційного суду із скаргою.

За наведених обставин, апеляційний суд правильно виходив з того, що строк апеляційного оскарження пропущено без поважних причин.

З огляду на викладене, підстави для скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2007 року відсутні.

Згідно з частиною першою ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, якщо визнає, що судом апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Військової частини А 2656 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку визначеними статтями 237 - 239 КАС України.