Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І. (доповідач), Лиски Т.О.,

Горбатюка С.А., Сороки М.О.,

Штульмана І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої суми за 2007 рік, -

У березні 2008 року ОСОБА_1звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що він є інвалідом війни 2 групи, а тому відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (3551-12) ) щорічно до 5 травня має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Однак відповідач у 2007 році виплатив грошову допомогу в розмірі 360 грн. відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V (489-16) .

Вважаючи, що відповідач при нарахуванні та виплаті допомоги повинен керуватись лише Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , позивач просив визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області виплачувати разову щорічну грошову допомогу в розмірі, встановленому законом та стягнути на його користь з відповідача 2880,00 грн. недоплачених коштів за 2007 рік.

Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 11 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2008 року, позов задоволено.

Визнано неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області в виплаті ОСОБА_1щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за 2007рік та стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік у розмірі 2920 гр.,48коп.

В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1. у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи було повно і всебічно встановлено фактичні обставини справи, надано їм належну правову оцінку та у відповідності із вимогами матеріального і процесуального права вирішено цей спір.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є інвалідом війни і йому встановлено 2 групу інвалідності.

Частиною 5 статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ передбачено, що інвалідам війни 2 групи виплачується щорічна одноразова допомога до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Однак Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V (489-16) інвалідам війни 2 групи, до яких відноситься і позивач, була передбачена виплата щорічної разової допомоги розмірі 360 грн.

Пунктом І рішення Конституційного Суду України № б-рп/2007 від 09 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , у тому числі і положення п. 13 ст. 71, якою зупинено на 2007 рік дію частини 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Вирішальним для вирішення цього спору є питання, який з цих законів є пріоритетним та підлягає застосуванню у виниклих правовідносинах.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що у 2007 році виплата такої допомоги здійснювалась відповідачем із порушенням спеціального законодавства, оскільки зазначеним рішенням Конституційного Суду України № б-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнано неконституційними положення п. 13 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", з чим погодився і суд апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги зроблених судами попередніх інстанцій висновків не спростовують.

За правилами ч.3 ст. - 220-1, ч.1 ст. 224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято законні і обґрунтовані рішення, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 221, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області залишити без задоволення, а постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 11 квітня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2008 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.