Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І. (доповідач), Лиски Т.О.,

Горбатюка С.А., Сороки М.О.,

Штульмана І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Державної виконавчої служби в Куп`янському районі Харківської області про визнання незаконними дій старшого державного виконавця Державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Чабанної Н.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язання посадових осіб Державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області усунути порушення у виконавчому провадженні по примусовому виконанню рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2, -

У листопаді 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати незаконними дії старшого державного виконавця Чабанної Н.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язати посадових осіб Державної виконавчої служби у Куп'янському районі Харківської області (далі - ДВС у Куп'янському районі) усунути порушення у виконавчому провадженні по примусовому виконанню рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що постановою старшого державного виконавця ДВС у Куп'янському районі Чабанної Н.В. від 24.10.2006 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-239/1997, виданого Куп'янським районним судом Харківської області 01.07.1997 року, про стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_2. у розмірі 1/4 частини заробітку на утримання сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. народження.

Посилаючись на те, що відповідач при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження діяв всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки старшим державним виконавцем Чабанною Н.В. прийнято до виконання виконавчий документ, у якому неповністю зазначені вимоги, передбачені п. п. З, 5, 6, ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України за № 74/5 від 15.12.1999року (z0865-99) , а саме: відсутні індивідуальні ідентифікаційні номери стягувана та боржника, дата набрання чинності рішення, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, ОСОБА_1. просив задовольнити його позов.

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 08 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2007 року, провадження у даній адміністративній справі було закрито в зв'язку з тим, що її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати вказані рішення, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідач надав заперечення на цю касаційну скаргу, в яких просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість викладених у скарзі доводів.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанції, на примусовому виконанні у ДВС Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області знаходиться виконавчий лист № 2-239/1997, виданий Куп'янським районним судом Харківської області 01.07.1997 року, про стягнення аліментів з позивача на користь ОСОБА_2. у розмірі 1/4 частини заробітку на утримання сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. народження.

У відповідності із ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За змістом ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до норм цивільного процесуального законодавства України, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

Оскільки позивачем оскаржуються дії державного виконавця стосовно виконання судового рішення у цивільній справі, а спірні правовідносини виникли у жовтні 2006 року з відкриттям виконавчого провадження, то судами зроблено обґрунтований висновок про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та прийнято правильне рішення про закриття провадження у справі.

Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують.

За правилами ч.3 ст. - 220-1, ч.1 ст. 224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято законні і обґрунтовані рішення, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 221, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а ухвалу Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 08 травня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2007 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

С у д д і :