Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.

суддів: Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.,

при секретарі Міненку І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Житомирської області від 05.07.06 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, обласного центру по нарахуванню виплат пенсій та допомог Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про стягнення невиплачених коштів передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) ,

У липні 2005 рокуОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.ОСОБА_4.,ОСОБА_5. звернулися до Овруцького районного суду Житомирської області з позовом до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, обласного центру по нарахуванню виплат пенсій та допомог Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про стягнення невиплачених коштів передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 02.03.2006 позовні вимоги ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.ОСОБА_4.,ОСОБА_5. задоволено частково. Стягнуто з обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомог Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації на користь ОСОБА_1. допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва за період з 01.07.2002 по 30.06.2005 в сумі 2914 грн. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі на користь ОСОБА_1. підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають територіях радіоактивного забруднення за період з 01.07.2002 по 30.06.2005 в сумі 14570 грн. Стягнуто з обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомог Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації на користь ОСОБА_2. допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва за період з 01.07.2002 по 30.06.2005 в сумі 2914 грн. Стягнуто з обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомог Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації на користь ЛОСОБА_3. допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва за період з 01.07.2002 по 30.06.2005 в сумі 2914 грн. та щорічну допомогу на оздоровлення за 2002-2004 роки в сумі 2281,60 грн. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі на користь ЛОСОБА_3. підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають територіях радіоактивного забруднення за період з 01.07.2002 по 16.12.2005 та 18.04.2005 по 30.06.2005 в сумі 6441 грн. Стягнуто з обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомог Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації на користь ОСОБА_4. допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва за період з 01.07.2002 по 31.05.2003 та 01.02.2004 по 30.06.2005 в сумі 2266,90 грн. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі на користь ОСОБА_4. підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають територіях радіоактивного забруднення за період з 01.07.2002 по 30.06.2005 в сумі 14570 грн. та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до категорії 2 в сумі 738,08 грн. Стягнуто з обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомог Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації на користьОСОБА_5. допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва за період з 01.07.2002 по 30.06.2005 в сумі 2914 грн. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі на користьОСОБА_5. підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають територіях радіоактивного забруднення за період з 01.07.2002 по 30.06.2005 в сумі 11574,50 грн. та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до категорії 3 в сумі 813 грн.

Постановою апеляційного суду Житомирської області від 05.07.2006 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було задоволено. Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 02.03.2006 скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.ОСОБА_4.,ОСОБА_5. у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзіОСОБА_1. не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилається на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду Житомирської області від 05.07.2006 та залишити в силі постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 02.03.2005.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, що є підставою для скасування судових рішень відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, проживає в с. Бондари Овруцького району Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Йому виплачувалась компенсація та доплати, що встановлені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.96 № 836 (836-96-п) .

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., виходив з того, що виплати позивачеві, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 (796-12) , здійснені правильно, оскільки їх розмір відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.96 № 836 (836-96-п) .

Щомісячна грошова допомога ОСОБА_1. у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства була виплачена за 2002-2005 роки у розмірі 2,10 грн. щомісячно, допомога громадянам, які проживають на території гарантованого добровільного відселення була виплачена за 2002-2005 роки у розмірі 10,50 грн. щомісячно.

Колегія суддів вважає, що висновки судів не відповідають абзацу 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні гарантованого добровільного відселення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати, частині 1 статті 39 цього Закону, відповідно до якої, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата, а саме у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.

Правовий аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що в період з серпня 2002 року по липень 2005 року законодавець не вносив до них змін, які встановлюють інший, крім мінімальної заробітної плати, критерій нарахування виплат або обмежують їх розмір.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку спірних сум виплат виступала тільки мінімальна заробітна плата, розмір якої у зазначений позивачем період часу змінювався законодавцем неодноразово. Конкретний розмір мінімальної заробітної плати встановлювався спеціальними законами (у 2002 - 2003 роках) або Законом про Державний бюджет на відповідний рік (2004 - 2005 роки). Зміст законів України, якими встановлювалися розміри мінімальних заробітних плат, свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей застосування цих розмірів для реалізації положень статей 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тільки стаття 2 Закону України від 13.12.2001 № 2896 "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік" містила застереження Кабінету Міністрів України до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, здійснювати застосування цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на 2002 рік.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, тому виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме стаття 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат на 2002-2005 роки, а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 № 836 (836-96-п) .

ОСОБА_1. має право на отримання щомісячної допомоги громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, із врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати на відповідні роки за період з 01.07.2002 по 30.06.2005.

Оскільки судами невірно застосовано норми матеріального права та в судових рішеннях судів першої і апеляційної інстанції не міститься відомостей про періоди, коли позивачу проводилися виплати оспорюваних сум, що унеможливлює розрахунок судом касаційної інстанції заборгованості, яка склалася, тому справа підлягає направленню на новий судовий розгляд.

Також вирішуючи даний спір судам необхідно звернути увагу на те, які дії чи рішення відповідачів у межах наданих повноважень є неправомірними, дослідити законодавчі акти, які визначають правосуб'єктність відповідачів, їх права та обов'язки у сфері публічних відносин, чи є вони належними відповідачами по всіх заявлених вимогах, а також дослідити та проаналізувати Закони України про Державний бюджет на відповідні роки, в яких визначено розміри видатків, що направляються органам Пенсійного фонду України та управлінням Міністерства праці та соціального захисту населення для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Вказані порушення норм матеріального та процесуального права були залишені без уваги й належної оцінки апеляційного суду та не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, що відповідно до вимог частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 02.03.2006 та постанову апеляційного суду Житомирської області від 05.07.2006 відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, обласного центру по нарахуванню виплат пенсій та допомог Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про стягнення невиплачених коштів передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) направити на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.