ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Мудрицькій Ю.В.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора м. Горлівки в інтересах ОСОБА_1. на постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 23.05.2006 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 20.10.2006 у справі за позовом прокурора м. Горлівки в інтересах ОСОБА_1. до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про визнання неправомірними дії щодо відмови в перерахунку пенсії, -
встановила:
У січні 2006 року прокурор м. Горлівки в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про визнання неправомірними дії щодо відмови в перерахунку пенсії.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 23.05.2006 у задоволенні позову прокурора м. Горлівки в інтересах ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 20.10.2006 апеляційну скаргу прокурора м. Горлівки в інтересах ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 23.05.2006 - без змін.
Прокурор м. Горлівки в інтересах ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 23.05.2006 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 20.10.2006 скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і відноситься до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього Закону. Розрахунок пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12)
, проводиться виходячи з розміру 19,91грн. що встановлений постановою кабінету Міністрів України від 03.01.2002 № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п)
.
Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Частиною 4 цієї статті визначено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю для інвалідів ІІІ групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.
Статтею 63 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" затверджено на 2005 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розмірі 332грн.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі України "Про Державний бюджет на 2005 рік" (2285-15)
, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
За таких обставин управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки повинно було здійснити перерахунок та виплату позивачу державної та додаткової пенсії, виходячи зі збільшеного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України "Про Державний бюджет на 2005 рік" (2285-15)
з дня встановленого прожиткового мінімуму.
Виходячи з наведених вимог законодавства суди першої та апеляційної інстанцій повинні були захистити порушені пенсійні права позивача, зобов'язавши суб'єкта владних повноважень перерахувати пенсію позивача та додаткову пенсії, що призначені на підставі статей 54, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15)
.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу прокурора м. Горлівки в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 23.05.2006 та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 20.10.2006 у справі за позовом прокурора м. Горлівки в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про визнання неправомірними дії щодо відмови в перерахунку пенсії - скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до Центрально-Міського районного суду м. Горлівки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній