Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Коваль Є.В.

розглянувши касаційну скаргу Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2007 року

та постанову Господарського суду Донецької області від 18.06.2007 року

по справі № 34/149а (22-а-2425/07)

за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "А/Т Глини Донбасу"

до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

У квітні 2007 року Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "А/Т Глини Донбасу" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.03.2007 року №0000441540/0 та від 17.04.2007 року №0000441540/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 205232грн.

Постановою Господарського суду Донецької області від 18.06.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2007 року у даній справі позов задоволено; визнано недійсними спірні податкові повідомлення-рішення з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "А/Т Глини Донбасу" податковим органом виявлено завищення платником на 1026163,23 грн. обсяг придбаних товарів (робіт, послуг) з податком на додану вартість, який задекларований за грудень 2006 року, чим порушено порядок ведення податкового обліку та п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР (далі - Закон № 168/97).

В результаті Добропільської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000441540/0 від 20.03.2007р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 205232,00грн.

В процесі адміністративного оскарження відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2007 року №0000441540/1 на таку ж суму.

Зазначені податкові повідомлення-рішення і були предметом позову в даній справі.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Так, відповідно до ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997 року № 77/97-ВР (із змінами та доповненнями) платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (р(робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої – дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

За приписами п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п.7.2.8 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Державною податковою адміністрацією України 30.06.2005р. затверджений та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.07.2005р. №770/11050 (z0770-05) "Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних", яким передбачено, що реєстр ведеться у документальному або електронному вигляді за вибором платника податку та повинен зберігатися платником податку протягом строку давності, установленого законом.

Згідно даного Порядку платник податку має право за власним бажанням подавати до органів державної податкової служби реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

У графі 4 реєстру отриманих та виданих податкових накладних повинна бути вказана назва постачальника та у графі 5 вказується індивідуальний податковий номер постачальника – платника податку на додану вартість.

Як вбачається з реєстру отриманих та виданих податкових накладних №12/2006 у графі 4 зазначено назву постачальника "Маріупольський порт", у графі 5 вказано індивідуальний податковий номер постачальника 011257505192 та у наданих позивачем податкових накладних вказано назву продавця Державне підприємство "Маріупольський морський торгівельний порт" та індивідуальний податковий номер продавця 011257505192.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку, що неповне найменування постачальника у графі 4 реєстру отриманих та виданих податкових накладних не надає право податковому органу на зменшення суми бюджетного відшкодування, враховуючи те, що у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та отриманих позивачем податкових накладних співпадає індивідуальний податковий номер постачальника товарів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкові накладні видані з дотриманням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а відтак, враховуючи викладене, висновки податкового органу щодо порушення позивачем пп.7.2.8 п.7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" спростовується.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2007 року та постанову Господарського суду Донецької області від 18.06.2007 року у даній справі такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.2007 року та постанову Господарського суду Донецької області від 18.06.2007 року по справі № 34/149а (22-а-2425/07) залишити без змін.

Справу № 34/149а (22-а-2425/07) повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.