К-36534/06 Про списання безнадійного податкового боргу - 24.02.2009 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2006 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 по справі № 16/204-нА

за позовом Кооперативного підприємства комбінату харчування "Ікар"

до Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про скасування рішення

Заявлено позовні вимоги про скасування рішень Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції (далі – Старокостянтинівська ОДПІ) від 01.02.2006 № 5 та № 6, яким скасовано рішення цієї ОДПІ від 28.02.2003 № 29 та від 30.05.2003 № 35 про списання безнадійного податкового боргу.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2006, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 по справі № 16/204-нА - задоволено позов в повному обсязі.

Суд першої інстанції мотивував свою постанову встановленим фактом того, що згідно з висновком Торгово-промислової палати України від 17.01.2003 №227/05-4, - 28 і 29 жовтня 2002 року на території Хмельницької області за даними обласного центру з гідрометеорології мало місце стихійне лихо у вигляді сильного поривчастого вітру до 21 м/с, сильних злив, що завдало значних збитків господарствам області (значні пошкодження будівель Старокостянтинівського районного споживчого товариства). Вказані несприятливі погодні умови є форс-мажорними обставинами відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до вказаного висновку, Старокостянтинівська ОДПІ прийняла рішення №29 від 28.02.2003 про описання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість, комунального податку, земельного податку на загальну суму 28 467,75 грн. та рішення № 35 від 30.05.2003 про списання безнадійного податкового боргу із збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 15 343,25 грн.

З посиланням на постанову Старокостянтинівського районного суду від 01.04.2005, якою закрито внаслідок акта амністії кримінальну справу про обвинувачення посадових осіб Старокостянтинівського рай СТ, Старокостянтинівський міжрайонний прокурор приніс протест в Старокостянтинівську ОДПІ, в якому просив скасувати рішення від 28.02.2003 № 29 та від 30.05.2003 № 35 та поновити податкову заборгованість.

Відповідно рішеннями Старокостянтинівської ОДПІ від 01.02.2006 № 5 та № 6, протест прокурора задоволено та відновлено податковий борг.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Законом України "Про Державну податкову службу" (509-12) не встановлено право Старокостянтинівської ОДПІ на скасування нею ж прийнятого рішення про списання безнадійного податкового боргу. А принесений прокурором протест теж не є безумовною підставою для скасування раніше прийнятих рішень.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що Старокостянтинівська ОДПІ, скасовуючи рішення від 28.02.2003 № 29 та від 30.05.2003 № 35 перевищила свої повноваження, оскільки списання безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок обставин непереборної сили, не пов’язується з документами, які згадуються в постанові Старокостянтинівського районного суду від 01.04.2005 та протесті прокурора. Крім того, висновок Торгово-промислової палати України від 17.01.2003 №227/05-4 ніким не визнано підробленим (фіктивним).

Суд апеляційної інстанції повністю підтримав висновок суду першої інстанції.

Не погодившись із постановою Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2006 та ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 по справі № 16/204-нА, Старокостянтинівська ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та відмовити в позові, оскільки рішення винесено із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому проти скарги заперечив, повністю підтримавши судові рішення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Як визначено абз. г) пп. 18.2.1. п. 18.2. ст. 18 Закону України від 21.12.2000 № 2181 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - підлягає списанню безнадійний податковий борг (у тому числі пеня нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції), який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору). При цьому зазначеною нормою не встановлено право податкової інспекції на скасування нею ж прийнятого рішення про списання безнадійного податкового боргу. А за загальним правилом встановленим ст. 12 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", рішення державних податкових інспекцій мають право скасувати податкові адміністрації (інспекції) вищого по підпорядкуванню рівня.

Крім того, розглядаючи спірні правовідносини, необхідно врахувати норму ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов’язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

З огляду на наведені норми Закону, та аналізуючи підстави винесення спірних рішень (як то відновлення податкового боргу) – необхідно звернути увагу на помилковість міркувань скаржника, оскільки в даному випадку у відповідача були відсутні законні підстави для таких дій, за доведеністю судами факту того, що із змісту постанови вбачається, що головою правління Старокостянтинівського рай СТ була дана вказівка про підготовку зведеного акта та кошторису щодо суми збитків в грудні 2002 року, тоді як зведений кошторис і акт про суму коштів у розмірі 43 811 грн., необхідних Кооперативному підприємству "Ікар" для відновлювальних робіт, датуються 29.10.2002.

Відповідно прийняте відповідачем рішення законно визнано судами таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України.

Отже, при прийнятті судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права та підставно задовольнили позов. А постанова Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2006 та ухвала Житомирського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 по справі № 16/204-нА належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам процесуального закону і не підлягають скасуванню. При цьому доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 215, 220, 2201, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Старокостянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2006 та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 по справі № 16/204-нА залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 239 КАС України.