Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Панченка О.Н.

Смоковича М.І.

Сороки М.О.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську про визнання рішення про відмову у призначенні пенсії незаконним та призначення пенсії за касаційною скаргою прокурора м. Артемівська на постанову Апеляційного суду Донецької області від 16 лютого 2007 року,-

У липні 2006 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську про визнання рішення про відмову у призначенні пенсії незаконним та призначення пенсії, посилаючись на те, що 07 грудня 2005 року адміністрація підприємства "Артемівське управління водопровідно-каналізаційного господарства", звернулась до Артемівського управління пенсійного фонду України в Донецькій області з документами про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до п."д" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У червні 2006 року на його адресу надійшов лист, в якому відповідач повідомив, що станом на 07 грудня 2005 року він не мав права на призначення пенсії, але у зв"язку зі змінами у законодавстві пенсію йому призначено з 01 січня 2006 року і він зможе отримати її у липні цього ж року з урахуванням заборгованості. 03 липня 2006 року він був повідомлений про те, що протоколом № 63 від 23 червня 2006 року йому відмовлено у призначені пенсії за вислугу років. Просив визнати вказаний протокол незаконним і зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську призначити пенсію та сплатити йому заборговану суму.

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 листопада 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування судового рішення.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 16 лютого 2007 року апеляційну скаргу позивача задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано. Визнано відмову у призначенні пенси за вислугу років неправомірною та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську призначити ОСОБА_1пенсію за вислугу років з 24 травня 2006 року.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, прокурор м. Артемівська звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що при розгляді документів на призначення пенсії за вислугу років, комісією відділу пенсійного забезпечення Управління пенсійного фонду України в м. Артемівську було помилково, без урахування даних, які містяться в трудовій книжці позивача, встановлено, що позивач має пільговий стаж при взаєморозрахунку - 11 років 11 місяців 23 дня і було прийнято протокольне рішення № 61 від 23 червня 2006 року, про відмову в призначені йому пенсії на підставі п. д ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.7).

В матеріалах пенсійної справи позивача є дані трудової книжки позивача, довідки з місць роботи, акти зустрічних документальних перевірок.

Позивачем надавалась до суду першої інстанції копія довідки ВАТ "Мурманський траловий флот" від 2 листопада 2005 року, яка направлялася на адресу відповідача додатково до довідки від 30 травня 2005 року, із якою убачається, що у довідку про пільговий стаж не були включені учбові відпустки для здачі екзаменів під час навчання заочно та час витрачений на дорогу ( а.а. 25), незважаючи на це, суд не звернув уваги на доводи позивача та надані докази і помилково вважав, що час навчання без відриву від виробництва (заочна форма навчання) не підлягає включенню у пільговий стаж, який дає право на отримання пенсії за вислугу років.

Згідно ст. 217 КЗпП України на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням (ст., ст. 211,213, 216 КЗпП) за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції на задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що відповідач не довів будь - яких підстав щодо не зарахування періоду навчання без відриву від виробництва у пільговий стаж. Враховуючи періоди відпусток, які надавалися позивачеві у зв'язку з навчанням, стаж його роботи на посадах, що дають право на отримання пенсії на пільгових умовах за вислугу років, становить більш ніж 12 років 6 місяців.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що, відмова відповідача у призначенні пенсії позивачу за вислугу років є неправомірною.

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів-

Касаційну скаргу прокурора м. Артемівська залишити без задоволення, постанову Апеляційного суду Донецької області від 16 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.