Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

при секретарі судового засіданні Александровій Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення, яка переглядається за касаційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Сумської області від 03 липня 2006 року й ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2006 року

У травні 2006 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (МДПІ) про визнання нечинним рішення.

Зазначала, що посадовими особами інспекції здійснено перевірку дотримання нею як суб'єктом підприємницької діяльності розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

На підставі акту перевірки яким встановлено факт реалізації 24 березня 2006 року лікеро-горільчаних та тютюнових виробів без ліцензії на роздрібну торгівлю цими товарами, в.о. начальника МДПІ прийнято рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Посилаючись на невідповідність висновків, викладених в акті перевірки дійсним обставинам справи, а відтак неправомірність прийнятого рішення, просила його скасувати.

Постановою господарського суду Сумської області від 03 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2006 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі МДПІ, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати і постановити нове, про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що Краснопільською районною державною адміністрацією Сумської області ОСОБА_1 18 грудня 2000 року зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа (СПД).

10 травня 2006 року посадовими особами Сумської МДПІ здійснена перевірка дотримання СПД ОСОБА_1 рахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на господарській одиниці - магазин "Прометей", що розташований за адресою: вулиця Грабовського, 25, село Грабовське, Краснопільський район, Сумська область.

За наслідками перевірки складено акт від 10 травня 2006 року №18/5000 в якому порушень розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на час проведення перевірки не виявлено.

В той же час, в акті зазначено про факт реалізації СПД 24 березня 2006 року лікеро-горільчаних та тютюнових виробів без наявності ліцензії на цей день.

На підставі акту перевірки в.о. начальника Сумської МДПІ 22 травня 2006 року прийнято рішення №006323\0 про застосування до приватного підприємця фінансових санкцій за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії у розмірі 1700 грн та за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії у розмірі 1700 грн.

Також встановлено, що ліцензію серії АБ №135483 та ліцензію серії АБ №135482 регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та алкогольними напоями, відповідно, видано ОСОБА_1 24 березня 2005 року строком на один рік.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходив з того, що рішення відповідача про застосування штрафних санкцій є неправомірним, оскільки строк, що визначається роками, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку, а позивачу ліцензії видані 24 березня 2005 року на один рік, то відповідно і строк їх дії закінчився 25 березня 2006 року.

З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Так, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) (Закон №481).

Зокрема, згідно з частиною дев'ятої статті 15 цього Закону ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються органами виконавчої влади, уповноваженими Кабінетом Міністрів України в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби України, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності.

Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (частина перші статті 16).

Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року №509-ІІ органи державної податкової служби здійснюють контроль за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, та мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

До суб'єктів підприємницької діяльності згідно абзацу 3 частини другої статті 17 Закону №481 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Глава 18 Цивільного кодексу України (435-15) дає визначення та обчислення строків, які застосовуються в Україні. Зокрема, перебіг строку, визначеного роками починається з наступного дня після відповідної календарної дати або події, з якою пов'язано його початок, а спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Відповідно до пункту 1 статті 255 зазначеного Кодексу, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Доводи касаційної карги про те, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами втратили чинність 23 березня 2006 року, оскільки були видані на період з 24 березня 2005 року до 24 березня 2006 року, тобто останній день дії ліцензій закінчився 23 березня 2006 року є помилковими, висновків судів не спростовують, оскільки ґрунтується на неправильному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Судами правильно встановлено, що виходячи з системного аналізу норм діючого Цивільного кодексу України (435-15) , Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) та наданих позивачем ліцензій станом на 24 березня 2006 року (до 24 години), ПП ОСОБА_1 мала право на здійснення діяльності передбаченої виданими 24 березня 2005 року ліцензіями АБ № 35482 та АБ №135483.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову господарського суду Сумської області від 03 липня 2006 року й ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239 КАС України.