Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Штульмана І.В.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1до головного лікаря відділової лікарні на станції Красний Лиман Донецької залізниці Ніколаєва Олександра Юрійовича про визнання бездіяльність головного лікаря неправомірною та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 січня 207 року,-

У лютому 2006 року позивач звернувся в суд із позовом до головного лікаря відділової лікарні на станції Красний Лиман Донецької залізниці Ніколаєва Олександра Юрійовича про визнання бездіяльність головного лікаря неправомірною та стягнення моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_21997 року народження,який проживає за місцем проживання матері. Оскільки між ним та матір"ю дитини склалися неприязні стосунки, то про стан здоров"я дитини він може дізнатись лише з його амбулаторної картки. 4 листопада 2005 року він звернувся до головного лікаря з заявою щодо забезпечення ним збереження амбулаторної картки сина у регістратурі дитячої консультації, а в період захворювання - у лікаря. На його заяву головним лікарем була дана відповідь про те, що амбулаторна картка дитини знаходиться у матері дитини згідно з її заявою. 30 грудня 2005 року він повторно звернувся до головного лікаря Николаєва О.Ю. з аналогічними вимогами, однак його повторна заява розглянута не була .У зв"язку з бездіяльністю головного лікаря амбулаторна картка постійно відсутня в регістратурі дитячої консультації і тому він позбавлений можливості своєчасно бути обізнаним із станом здоров"я дитини. Просив зобов"язати головного лікаря відділової лікарні на станції Красний Лиман забезпечити обов"язкове збереження амбулаторної картки сина у регістратурі лікарні, а у випадку хвороби дитини, стягнути з лікаря на його користь спричинену моральну шкоду у сумі 1000 грн.

У додатковій заяві позивач просив зобов"язати головного лікаря надати йому копію амбулаторної картки та стягнути у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Постановою Краснолиманського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2006 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача забезпечити обов"язкове зберігання медичної амбулаторної картки його сина ОСОБА_21997 року народження у відділковій лікарні на станції Красний Ліман Донецької залізниці. Зобов'язано відповідача надати позивачу копію амбулаторної картки його сина ОСОБА_2. Стягнуто з відповідача на користь позивача завданої йому моральної шкоди у розмірі 1 000 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування судового рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29 січня 207 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано. Закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1до головного лікаря відділової лікарні на станції Красний Лиман Донецької залізниці Ніколаєва Олександра Юрійовича про визнання бездіяльність головного лікаря неправомірною, оскільки справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, залишити постанову суду першої інстанції в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивач є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_21997 року народження,який проживає за місцем проживання матері. Оскільки між ним та матір"ю дитини склалися неприязні стосунки, то про стан здоров"я дитини він може дізнатись лише з його амбулаторної картки. 4 листопада 2005 року він звернувся до головного лікаря з заявою щодо забезпечення ним збереження амбулаторної картки сина у регістратурі дитячої консультації, а в період захворювання - у лікаря. На його заяву головним лікарем була дана відповідь про те, що амбулаторна картка дитини знаходиться у матері дитини згідно з її заявою. 30 грудня 2005 року він повторно звернувся до головного лікаря Николаєва О.Ю. з аналогічними вимогами, однак його повторна заява розглянута не була.

У зв"язку з бездіяльністю головного лікаря амбулаторна картка постійно відсутня в регістратурі дитячої консультації і тому він позбавлений можливості своєчасно бути обізнаним із станом здоров"я дитини. Просив зобов"язати головного лікаря відділової лікарні на станції Красний Лиман забезпечити обов"язкове збереження амбулаторної картки сина у регістратурі лікарні, а у випадку хвороби дитини, стягнути з лікаря на його користь спричинену моральну шкоду у сумі 1000 грн.

У додатковій заяві позивач просив зобов"язати головного лікаря надати йому копію амбулаторної картки та стягнути у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що відповідач не є суб"єктом владних повноважень, оскільки до його компетенції входить коло питань пов"язаних з наданням можливості ознайомити зацікавлених осіб з амбулаторною карткою і не свідчить про реалізацію владних повноважень, а лише про реалізацію функцій керівника установи щодо лікувальної та організаційної роботи лікарні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії, чи бездіяльність суб"єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ст. 3 КАС України, суб"єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб"єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги її не спростовують.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів-

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 січня 207 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.