Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії головного лікаря центральної міської лікарні Управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради Рутковського В'ячеслава Анатолійовича, голови лікарняно-консультаційної комісії центральної міської лікарні Управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради Таран Наталії Володимирівни, третя особа - виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за касаційною скаргою Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 1 вересня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 28 квітня 2005 року,-

У серпні 2004 року заявник звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії головного лікаря центральної міської лікарні Управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради Рутковського В'ячеслава Анатолійовича, голови лікарняно-консультаційної комісії центральної міської лікарні Управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради - Таран Наталії Володимирівни, третя особа - виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є інвалідом дитинства 1 групи, знаходячись на роботі впав та отримав травму, яку було зафіксовано актом №18 про нещасний випадок невиробничого характеру та госпіталізовано до травматичного відділу Рубіжанської центральної міської лікарні. Під час знаходження у зазначеній вище лікарні до нього приїхав брат, який запропонував поїхати на консультацію до лікарів в м. Старий Оскол Російської Федерації і 23 березня 2003 року заявник разом із братом поїхали в м. Старий Оскол.

Виходячи із транспортного засобу заявник упав та отримав травму бедра. Його було негайно госпіталізовано до травматичного відділу міської лікарні м. Старий Оскол, де перебував на лікуванні до 22 серпня 2003 року.

Після виписки із зазначеної вище лікарні заявник звернувся до відповідачів із проханням про обмін листків непрацездатності іншої країни та листки непрацездатності українського зразку на що комісією було відмовлено в такому обміні. Просив визнати дії неправомірними відповідачів та зобов'язати провести обмін листків непрацездатності із російських на український зразок.

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 1 вересня 2004 року задоволено скаргу. Визнано незаконними дії відповідачів щодо відмови у проведенні обміну листків непрацездатності, виданих міською лікарнею м. Старий Оскол Російської Федерації та листки непрацездатності українського зразку. Зобов'язано відповідачів зробити обмін листків непрацездатності, виданих міською лікарнею м. Старий Оскол Російської Федерації та листки непрацездатності українського зразку.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування судового рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 28 квітня 2005 року апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, Виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який листом від 29 травня 2007 року на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року №697-V (697-16) передав для розгляду цивільну справу до Апеляційного суду Київської області.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 23 липня 2007 року на підставі п.10 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) направив справу для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі Виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності просить скасувати рішення суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що заявник є інвалідом дитинства 1 групи, знаходячись на роботі впав та отримав травму, яку було зафіксовано актом №18 про нещасний випадок невиробничого характеру та госпіталізовано до травматичного відділу Рубіжанської центральної міської лікарні. Під час знаходження у зазначеній вище лікарні до нього приїхав брат, який запропонував поїхати на консультацію до лікарів в м. Старий Оскол Російської Федерації і 23 березня 2003 року заявник разом із братом поїхали в м. Старий Оскол. Виходячи із транспортного засобу заявник упав та отримав травму бедра. Його було негайно госпіталізовано до травматичного відділу міської лікарні м. Старий Оскол, де перебував на лікуванні до 22 серпня 2003 року.

Після виписки із зазначеної вище лікарні заявник звернувся до відповідачів із проханням про обмін листків непрацездатності іншої країни та листки непрацездатності українського зразку на що комісією було відмовлено в такому обміні. Просив визнати дії неправомірними відповідачів та зобов'язати провести обмін листків непрацездатності із російських на український зразок.

Задовольняючи скаргу, суд вірно зазначив, що відповідно до п.1.12. Інструкції "Про порядок видачі документів, які посвідчують тимчасову непрацездатність громадян", документи, які посвідчують тимчасову непрацездатність громадян України під час тимчасового перебування за межами України, підлягають обміну на лист непрацездатності згідно рішення ЛКК за місцем проживання або роботи, у випадках: а) гострих захворювань та травм,….; г) оперативних втручань при невідкладному стані.

Оскільки, заявника оперативно було госпіталізовано в травматологічне відділення та зроблено операцію, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії відповідачів є незаконними щодо відмови у заміні листа непрацездатності російського зразку на український, які порушують право заявника на отримання обміняного листа непрацездатності та порушують право на виплату коштів.

З огляду на викладене, рішення суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги її не спростовують.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів-

Касаційну скаргу Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 1 вересня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 28 квітня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.