Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Гусєвій К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт"

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 р.

та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2006 р.

у справі № 2-10/11575-2006А господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт"

до Державної податкової інспекції у м. Керчі

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2006 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 р., відмовлено в задоволенні позову ДП "Керченський морський торговельний порт" про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення Керченської МДПІ від 15.06.2006 р. № 0003392301/3.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ДП "Керченський морський торговельний порт" оскаржило їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

У поданій касаційній скарзі та доповненні до неї, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування зазначених судових рішень і направлення справи на новий розгляд.

Відповідач у запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення – без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами встановлено, що Керченською МДПІ, правонаступником якої є ДПІ у м. Керчі, було проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання ДП "Керченський морський торговельний порт" вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2005 р., за результатами якої складено акт № 190/23-1/01125554 від 08.12.2005 р.

На підставі даного акта перевірки, Керченською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003392301/0 від 19.12.2005 р. про нарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 182246,70 грн., з яких 133719 грн. – основний платіж, 48527,70 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для нарахування вказаного податкового зобов’язання були висновки податкового органу про невиконання МПП "Сіуч" у 2004 р. робіт з ремонту т/х "Порт Керч" та робіт з технічного обслуговування суден, що належать позивачу.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем даного податкового повідомлення-рішення, його скарги залишені без задоволення, а Керченською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003392301/3 від 15.06.2006 р. з аналогічними нарахуваннями.

В судовому порядку ДП "Керченський морський торговельний порт" оскаржило податкове повідомлення-рішення № 0003392301/3 від 15.06.2006 р. в частині нарахування податку на прибуток підприємств в сумі 114598,50 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 44556,65 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в дійсності підрядні роботи МПП "Сіуч" на підставі укладених з позивачем контрактів № 01-К-від 02.03.2004 р. та № 02-К від 22.03.2004 р. ні в 2004 р., ні в 2003 р. не здійснювались; позивачем свідомо включено до податкової звітності з податку на прибуток витрати з оплати робіт, які у 2004 р. не виконувались; постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2006 р. у справі № 2-25/5335.1-2006 контракти на ремонт судів, укладені між позивачем та МПП "Сіуч", визнані недійсними.

В касаційній скарзі позивач вказує на те, що дійсно на т/х "Порт Керч" в квітні 2004 р. і роботи з технічного обслуговування і ремонту суден в 2004 р. на "ЛК-111", "ПК-80", м/б "Бриз", ліхтерах не виконувались. Разом з тим, роботи з ремонту т/х "Сирена" проводились з 17.04.2004 р. по 24.05.2004 р., пред’явлені Російському морському Регістру, що підтверджується актами від 12.05.2004 р. № 04.12439.184, № 04.13829.184, від 28.05.2004 р. № 04.13830.184; з ремонту РБТ "Гідрострой" - з 28.03.2004 р. по 08.04.2004 р. Факти виконання робіт, як стверджує позивач, підтверджуються робочими відомостями, актами виконаних робіт, записами у суднових та вахтових журналах.

Однак, при розгляді даної справи по суті, суди попередніх інстанцій не перевірили дані доводи позивача, не дали їм належну юридичну оцінку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції послався на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2006 р. у справі № 2-25/5335.1-2006 про визнання недійсними договорів на ремонт судів, укладених між ДП "Керченський морський торговельний порт" та МПП "Сіуч".

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку та залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, не звернув увагу на те, що постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2007 р. вказана постанова Севастопольського апеляційного господарського суду скасована, провадження у справі припинено.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що судами з’ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

В зв’язку з цим, відповідно до вимог ст. 227 КАС України, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд в суд першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, належно оцінити докази і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" задовольнити.

Скасувати ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 р. та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2006 р.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.