ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2009 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді Бутенка В.І.,
суддів: Панченка О.І., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана І.В.,
при секретарі: Козаченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 04 квітня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа ОСОБА_2 про скасування рішення та визнання відмови в наданні земельної ділянки такою, що не відповідає вимогам закону, -
встановила:
В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати недійсним рішення Запорізької міської ради, вважаючи, що листом виконавчого комітету від 13.07.2005 року йому неправомірно було відмовлено у наданні у власність суміжної земельної ділянки по вул. Чапаєва, 35 в м. Запоріжжі.
Вказував, що спірну ділянку самовільно захопив ОСОБА_2, хоча документи на її оформлення до Запорізького міського управління земельних ресурсів він подав раніше.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2007 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 04 квітня 2007 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено за безпідставністю.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить постановлені по справі судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відкриваючи провадження у справі та вирішуючи спір по суті в порядку адміністративного судочинства, суди першої та апеляційної інстанції виходили з тих міркувань, що даний спір є адміністративним.
Проте з таким висновком погодитись не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Судами встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 13.10.2003 року Запорізькою міською радою було прийнято рішення від 20.04.2005 року №44/317 про передачу у його власність частини спірної земельної ділянки площею 0,0232 га.
Таким чином, предметом спору у даній справі є визначення права володіння і користування спірною земельною ділянкою, відновлення порушеного права зі сторони позивача, який, як і третя особа, претендує на користування землею. Тобто між цими особами існує спір про право, що в свою чергу виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦПК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Той факт, що відповідачем є суб'єкт владних повноважень, не змінює правової природи спірних відносин, оскільки характер домінуючого інтересу у спорі є приватноправовим, а не публічно-правовим.
Компетенція адміністративних судів, встановлена статтею 17 КАС України, на цей спір не поширюється.
Згідно ч.1 ст. 228 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження в справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене та керуючись статтями 157, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 04 квітня 2007 року скасувати.
Провадження в адміністративній справі закрити.
Роз'яснити сторонам право на звернення до загального суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: