ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого
Цуркана М.І.,
суддів:
Гашицького О.В.,
Гуріна М.І., Мойсюка М.І., Розваляєвої Т.С.,
при секретарі судового засіданні Александровій Я.А.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на неправомірні дії посадових осіб, яка переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 листопада 2006 року
установила:
У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (УПФ) на неправомірні дії посадових осіб.
Зазначав, що направлені ним документи для перерахунку пенсії зареєстровані відповідачем 30 грудня 2004 року, однак в матеріалах пенсійної справи їх немає. На неодноразові звернення до пенсійного органу про відсутність документів відповіді не отримав.
Посилаючись на те, що перерахунок його пенсії проведений не на підставі направлених поштою документів, а на підставі заяви від 19 січня 2005 року, - просив зобов'язати УПФ провести перерахунок пенсії на підставі заяви від 24 грудня 2004 року, з урахуванням додаткового трудового стажу з 1 січня 2004 року по січень 2005 року, та виплатити перераховану суму.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22 листопада 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати і постановити нове, про задоволення позову.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що 18 квітня 1994 року позивач вийшов на пенсію по віку відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ (1788-12) , але в подальшому продовжував працювати.
В зв'язку з набранням чинності з 1 січня 2004 року Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року (1058-15) №ІV (Закон), ОСОБА_1 з 1 січня 2004 року відповідно до статті 43 проведено перерахунок пенсії за матеріалами пенсійної справи з урахуванням страхового стажу 43 роки 1 місяць (стаж обчислено по 18 квітня 1994 року, коефіцієнт страхового стажу - 0,43083) та заробітку за період роботи з 1 березня 1992 року по 31 березня 1994 року. Розмір пенсії складав 366,33 грн.
Для перерахунку пенсії з урахуванням додаткового трудового стажу, позивач 24 грудня 2004 року направив поштою на адресу управління Пенсійного фонду документи, які зареєстровані 30 грудня 2004 року №01-05/2991.
Оскільки подані документи не відповідали вимогам пункту 27 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійним фондом України 30 квітня 2002 року №224/3, то пенсійним органом направлений лист-повідомлення про необхідність звернення до управління з відповідною заявою та з оригіналами документів.
ОСОБА_1 прибув до УПФ 19 січня 2005 року та подав заяву про перерахунок пенсії з урахуванням додаткового стажу згідно з пунктом четвертим статті 42 Закону.
Перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено з 1 лютого 2005 року із загального страхового стажу 53 роки 9 місяців (коефіцієнт стажу - 0,5375) та заробітної плати 850,28 грн. Розмір пенсії з 1 лютого 2005 року склав 549,99 грн.
Відмовивши в задоволенні позову суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходив з того, що в діях пенсійного органу відсутні порушення норм пенсійного законодавства, а вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії на підставі заяви від 24 грудня 2004 року з 1 січня 2004 року є безпідставними та такими, що суперечать закону.
З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.
Так, відповідно до частини четвертої статті 42 Закону у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Позивач, після виходу у квітні 1994 року на пенсію, продовжував працювати, а у жовтні та листопаді 2004 року звертався до відповідача із проханням надати розрахунок пенсії з 17 жовтня 1994 року і з 1 січня 2004 року з урахуванням додаткового трудового стажу.
Листами від 4 листопада 2004 року № 03/1878 та від 26 листопада 2004 року № 03/2028 ОСОБА_1 надано роз'яснення та рекомендовано для вирішення питання перерахунку пенсії при збільшенні стажу надати до управління Пенсійного фонду трудову книжку (оригінал і ксерокопію).
Відповідно до пункту 27 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що представляє заявника до пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про трудовий стаж, вік та заробітну плату подаються тільки оригіналах. У випадках, коли доказом стажу є трудова книжка, подається виписка з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи, або органом, що призначає пенсію.
Як встановлено судами, подані ОСОБА_1 24 грудня 2004 року до відповідача документи не відповідали вимогам вказаного Порядку.
За таких обставин, пенсійний орган обґрунтовано сповістив позивача (лист від 5 січня 2005 року) про те, що для перерахунку пенсії необхідно звернутися до управління з відповідною заявою та з оригіналами документів.
Згідно пункту 4 статті 45 Закону, перерахунок пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першої числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідний документами подано ним після 15 числа.
Оскільки ОСОБА_1 заяву до управління Пенсійного фонду подав 19 січня 2005 року, то йому проведено перерахунок пенсії з 1 лютого 2005 року.
Відповідно до частини другої статті 43 Закону для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітної плати (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Заробіток, відповідно до частини першої статті 40 Закону, ОСОБА_1 не надавався, тому при обчисленні заробітку відповідачем не застосовано середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2004 рік, а розрахунок проведено виходячи з 306,45 грн.
Наступний перерахунок позивачу проведено на підставі поданої ним заяви від 20 березня 2006 року та довідок про заробітну плату згідно зі статтею 40Закону. Пенсію перераховано з 1 квітня 2006 року при тому ж стажі та із заробітної плати 1282,49 грн, визначеної за період з 1 січня 1992 року по 31 грудня 1996 року та з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2004 роки (коефіцієнт заробітної плаї після оптимізації 2,44684).
Так як законом не передбачено проведення перерахунків пенсії по заробітній платі, а встановлено лише перерахунки з додаванням страхового стажу і при цьому, за бажанням особи, надаються відомості про заробіток за період страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, то при розрахунку заробітку для обчислення ОСОБА_1 пенсії управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя реалізовано право попереднього перерахунку пенсії і застосована середня заробітна плата за рік, що передує року попереднього перерахунку пенсії (19.01.2005), тобто, за 2004 рік (524,14 грн). Розмір пенсії склав з 1 квітня 2006 року 810,01 грн.
За таких обставин доводи касаційної скарги, щодо неповного з'ясування судами обставин справи, а також неправильного застосування норм матеріального права є помилковими, висновків судів не спростовують, а за правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.
Керуючись наведеним, статтями 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 22 листопада 2006 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 КАС України.
Головуючий М.І. Цуркан Судді О.В. Гашицький М.І. Гурін М.І. Мойсюк Т.С. Розваляєва