Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гуріна М.І. (суддя-доповідач)

суддів Головчук С.В.

Кобилянського М.Г.

Ліпського Д.В.

Юрченка В.В.

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області про перерахунок пенсії, -

У березні 2008 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області про перерахунок державної та додаткової пенсій відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2008 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2008 року, позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, а у справі ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на отримання державної та додаткової пенсій на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 50 цього Закону передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам III групи призначається у розмірі - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Стосовно державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, то їх розміри в усіх випадках, не можуть бути нижчими, зокрема по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком (частина четверта статті 54 Закону).

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (стаття 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) затверджено наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць: з 01.01.2007 року - 380 грн.; з 01.04.2007 року 406 грн.; з 01.10.2007 року - 411 грн.

Крім того, частиною третьою статті 62 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік" установлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410, 06 грн. та 415, 11 грн.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставами для скасування рішень є порушення судами норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судами було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку, що підстави для скасування рішень відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судові рішення без змін.

Керуючись статтями 2201, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.