Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у

складі:

головуючого:

Панченка О.Н.

суддів:

Бутенка В.І.

Весельської Т.Ф.

Лиски Т.О.

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу

ОСОБА_1 на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя

Донецької області від 26 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного

суду Донецької області від 26 лютого 2007 року у справі за позовом

ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському

районі м.Маріуполя Донецької області, закритого акціонерного

товариства "Управління механізації" про визнання неправомірними

дій, зобов'язання зробити перерахунок пенсії, стягнення

недоплаченої суми пенсії та відшкодування моральної шкоди, -

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області, закритого акціонерного товариства "Управління механізації" про визнання неправомірними дій, зобов'язання зробити перерахунок пенсії, стягнення недоплаченої суми пенсії та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 26 лютого 2007 року постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2006 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями,ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області зазначає, що постанова Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2006 року та ухвала апеляційного суду Донецької області від 26 лютого 2007 року винесені без порушень норм матеріального чи процесуального права, на підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду обставин справи. Просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги та письмові заперечення на неї, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, щоОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, і з 13.03.1991 року отримує пенсію, призначену йому як інваліду ІІ групи.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. При цьому, згідно з положеннями частини першої статті 57 зазначеного закону, яка визначала пільги по обчисленню середньомісячного заробітку для осіб, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, обчислення середньомісячного заробітку провадилось відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області за зверненнями позивача неодноразово проводився перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог чинного законодавства на підставі довідок про його середній заробіток за основним місцем роботи з урахуванням наданих у 2001 році закритим акціонерним товариством "Управління механізації" документів.

З таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, виходячи з того, що нарахування та виплата позивачеві пенсії проводились відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства на підставі документів наявних у пенсійній справі і права позивача управлінням Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області не порушені.

Висновок судів відповідає фактичним обставинам та зроблений на підставі повного, всебічного та об'єктивного розгляду обставин справи.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з наведеного, постановлені у справі судові рішення є законними і обґрунтованими, ухваленими з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 26 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області, закритого акціонерного товариства "Управління механізації" про визнання неправомірними дій, зобов'язання зробити перерахунок пенсії, стягнення до виплаченої суми пенсії та стягнення моральної шкоди - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.