ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2009 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі:
суддів Фадєєвої Н.М.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Матолича С.В.
Леонтович К.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ТОВ "Твинз" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007р. у справі за позовом ТОВ "Твинз" до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення,-
В с т а н о в и л а:
У січні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю ( далі-ТОВ) "Твинз" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення від 15.08.2006р. № 1416 та зобов'язання відповідача прийняти до заліку путівки в сумі 4382 грн. 10 коп.
Постановою господарського суду Донецької області від 06.03.2007р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним рішення Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 15.08.2006р. № 1416 в частині накладення на ТОВ "Твинз" 6573, 15 грн. фінансових та штрафних санкцій. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007р. постанову господарського суду Донецької області від 06.03.2007р. в частині визнання протиправним рішення Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 15.08.2006р. № 1416 в частині накладення на ТОВ "Твинз" 6573, 15 грн. фінансових та штрафних санкцій скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ТОВ "Твинз" до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення від 15.08.2006р. № 1416 відмовлено.
На зазначене судове рішення надійшла касаційна скарга ТОВ "Твинз", в якій ставиться питання про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ "Твинз" задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач згідно ст. 22 Закону України № 2240 від 18.01.2001 року "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон № 2240) зареєстрований у Слов'янській міській дирекції відповідача і є платником внесків до Фонду. Відповідачем у серпні місяці 2006 р. проведена перевірка позивача щодо повноти нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - внески) та обґрунтованості їх витрачання за період з 01.01.2002 р. по 01.07.2006 р. Результати перевірки були відображені у акті перевірки повноти нарахування внесків та обґрунтованості їх витрачання в ТОВ "Твинз" від 11.08.2006 р. (далі - акт від 11.08.2006 р.).
У акті від 11.08.2006 р. зафіксовано, що підприємством були видані путівки на санаторно-курортне лікування сторонній особі, яка не перебувала з ТОВ "Твинз" у трудових відносинах. Відповідач визнав це порушенням порядку використання страхових коштів і у відповідності до п.6ч.1 ст.28Закону України №2240 прийняв рішення №141 від 15.08.06р. про застосування до підприємства фінансових санкцій.
Місцевий суд дійшов до висновку, що позивач видав путівки особі, яка не була на час їх видачі працівником ТОВ "Твинз", у порушення норм ст. 47 Закону № 2240, Інструкцій № 51 (яка застосовувалась до спірних правовідносин в минулому та на - теперішній час втратила чинність) та Інструкції № 55. Тому вимоги позивача щодо прийняття до заліку путівок в сумі 4 382,1 грн. суд першої інстанції визнав безпідставними і в цій частині позову вимоги відхилив.
В цій частині висновки місцевого суду співпадають з висновками апеляційного суду при перевірці судового рішення та не оспорювалися сторонами.
В частині визнання недійсним рішення від 15.08.2006р. № 1416 судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідач згідно ст. 28 Закону № 2240 має право та зобов'язаний здійснювати відповідні перевірки страхувальників та накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства, стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.
Абзацом 5 ч.1 ст. 30 цього Закону встановлено, що за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50% належної до сплати суми страхових внесків. Таким чином, судова колегія вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв відповідно до вимог закону і у межах наданих йому повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 230- Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів -
У х в а л и л а:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твинз" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
З оригіналом згідно: