Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Мироненка О. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4до Державної виконавчої служби у Токмацькому районі Запорізької області про визнання дій державного виконавця протиправними, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 20 грудня 2006 року, -

У травні 2006 року позивачі звернулися до Токмацького районного суду Запорізької області з позовом до Державної виконавчої служби у Токмацькому районі Запорізької області про визнання дій державного виконавця протиправними, які полягали у прийнятті постанови про повернення виконавчих листів без виконання, зобов'язання прийняти виконавчі листи до виконання, відсторонення державного виконавця Сидоренка О.В. від виконавчого провадження, заборону приймати постанови про повернення виконавчих документів, визнання порушеними їх прав діями (бездіяльністю) державного виконавця.

Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 20 грудня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі на вказані судові рішення ОСОБА_1., ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 . ставлять питання про їх скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Відділ державної виконавчої служби Токмацького районного управління юстиції надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки останні ухвалені відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності.

Як вбачається з матеріалів справи, Токмацький районний суд ухвалив рішення про стягнення на користь позивачів заборгованості по разовій допомозі як учасникам бойових дій. На підставі цього рішення вони отримали виконавчі листи, які пред'явили до виконання до ДВС у Токмацькому районі. Державним виконавцем було прийнято постанови від 15.05.2006 про повернення виконавчих без виконання у зв'язку з відсутністю коштів у боржника.

Суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано виходили з того, що на виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та Порядку примусового списання (стягнення) коштів з рахунків установ і організацій, відкритих в органах Державного казначейства, затвердженого Наказом ДКУ № 175 від 05.10.2001, державним виконавцем були відкриті виконавчі провадження за виконавчими листами № 1884 від 08.02.2006, № 1964 від 21.12.2005, № 1883 від 20.01.2006, №1216 від 10.02.2006 про стягнення коштів з УПСЗН виконкому Токмацької міськради на користь позивачів; направлено запити до Токмацького відділення Державного казначейства Запорізької області, УПСЗН виконкому Токмацької міської ради щодо визначення кодів економічної класифікації видатків, за якими буде здійснюватись примусове списання (стягнення). Постановою від 10.05.2006 державним виконавцем був накладений арешт на кошти у межах стягнутих сум, що містяться на рахунку, проте, як вбачається з актів від 12.04.2006, 20.04.2006, 22.05.2006, кошти, на які може бути звернення стягнення, відсутні, платіжні вимоги держвиконавця до Токмацького державного казначейства №№ 84,88,90 про списання сум боргу повернуті у зв'язку і відсутністю грошових коштів.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що державним виконавцем здійснені всі заходи щодо примусового виконання рішень суду, передбачені законом, його діями не були порушені законні права та інтереси позивачів, тому обґрунтовано відмовили в задоволенні позову.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити, а постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 20 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.