Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2006 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2006р.

у справі №15/234

за позовом Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Метида"

2.Приватного підприємства "Соняшник-агро"

про визнання угоди недійсною

Олександрійська об’єднана державна податкова інспекція (далі по тексту – позивач, Олександрійська ОДПІ) звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Метида" (далі по тексту – відповідач 1, ТОВ "Фірма"Метида") та Приватного підприємства "Соняшник-агро" (далі по тексту – відповідач 2, ПП "Соняшник-агро") про визнання недійсним договору купівлі-продажу між ТОВ "Фірма"Метида" та ПП "Соняшник-агро" від 10.02.2004 р., стягнення з ТОВ "Фірма"Метида" 49,801 т. насіння соняшника та 195258,70 грн. в доход держави, стягнення з ПП "Соняшник-агро" отримані за даним договором кошти в сумі 260000,00 грн. на користь ТОВ "Фірма"Метида".

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2006 р., яке залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Олександрійська ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2006 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 р. скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга Олександрійської ОДПІ підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З 01 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (далі по тексту - КАС).

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС (в редакції Закону України від 6 жовтня 2005 року N 2953-ІУ (2953-15) ) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року (далі по тексту - ГПК (1798-12) ), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС.

Згідно з цим правилом відповідні місцеві та апеляційні господарські суди до початку діяльності адміністративних судів самостійно визначають свою юрисдикцію.

Застосування цими судами відповідних процесуальних норм КАС чи ГПК (1798-12) під час розгляду справи вказує на те, який суд - адміністративний чи господарський - розглядав справу.

Справу розглянуто Господарським судом Кіровоградської області 31.07.2006р. після набрання чинності КАС за нормами ГПК (1798-12) , тобто місцевий господарський суд вважав, що ця справа відноситься до господарської юрисдикції і діяв як господарський суд.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2006р. рішення місцевого господарського суду було залишено без змін. При цьому апеляційний господарський суд діяв як адміністративний суд, розглянувши справу за правилами КАС.

Проте, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд не мав права переглядати рішення місцевого господарського суду за правилами КАС як адміністративний суд, оскільки судом першої інстанції справу розглянуто як господарським судом. Отже, в такому випадку в апеляційній інстанції справа підлягала розгляду за правилами ГПК (1798-12) .

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України зазначає, що оскільки допущені судом апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права можуть призвести до неправильного вирішення спору та не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, то винесене судове рішення підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2006р. у справі №15/234 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом місяця з дня відкриття таких обставин.