ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2008 року м. Київ
К-4428/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого:
Мироненка О.В.
суддів:
Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А. Штульмана І.В. Чумаченко Т.А.
при секретарі Мартинко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 03 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 12 січня 2007 року у справі за позовом
ОСОБА_1 до Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області,
третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправними рішень органу місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправними рішень органу місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити певні дії.
Просила суд визнати протиправними рішення Колківської селищної ради № 8/3 від 30.12.1997 року в частині передачі ОСОБА_3 безкоштовно у приватну власність земельної ділянки, площею 0.15 га, для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства, площею 0.064 га, по АДРЕСА_1, а також рішення Колківської селищної ради № 27/14 від 30.08.2005 року, згідно якого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, рекомендовано звернутись до суду для вирішення земельного спору; зобов'язати Колківську селищну раду Маневицького району видати ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для обслуговування будинку та ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0.20 га, по АДРЕСА_1.
Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 03 жовтня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним рішення Колківської селищної ради № 27/14 від 30.08.2005 року, згідно з яким за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0.20 га, по АДРЕСА_1 їй було рекомендовано звернутись до суду для вирішення земельного спору.
У решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 12 січня 2007 року постанову Маневицького районного суду Волинської області від 03 жовтня 2006 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями, ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Постановляючи рішення, суди виходили з того, що даний спір є - справою адміністративної юрисдикції. Проте з таким висновком погодитись не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
З матеріалів справи вбачається, що спір, який існує між сторонами, стосується визнання права власності на землю, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та роз'яснює позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
За правилами частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
За таких обставин оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню з закриттям провадження у цій справі та роз'ясненням позивачу до юрисдикції якого суду віднесений розгляд таких справ.
Керуючись статтями 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Маневицького районного суду Волинської області від 03 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 12 січня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправними рішень органу місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати та закрити касаційне провадження у справі в порядку адміністративного судочинства, роз'яснивши позивачу право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: