Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого), БрайкаА.І., ГолубєвоїГ.К., НечитайлаО.М., ФедороваМ.О.

при секретарі: ПрудкійО.В.

за участі представників відповідача: КаськовоїІ.Є., ЛисенкоО.В., КолісникІ.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від10.01.2006 таухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від27.07.2006 посправі№18/112-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжспецсплав"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від20.12.2004 №00001012601/38938, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі101333,88грн., встановлене за наслідками проведеної позапланової документальної перевірки позивача з питання правильності нарахування та сплати податку на прибуток у взаємовідносинах з ПП"Авалон" за період з 01.01.2003 по 31.03.2003, за результатами якої складено Акт від20.12.2004 №76/26-02/31914732.

Постановою Господарського суду Запорізької області від10.01.2006 залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від27.07.2006 посправі№18/112-АП позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від20.12.2004 №00001012601/38938.

Постанова суду мотивована тим, що відвантаження у березні2003року продукції, відображеній у податковій накладній від14.03.2003 №10 небуло першою подією у розумінні пп.7.3.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пп.11.3.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Такою подією для операції з поставки товарів за договором від13.05.2002 №13-15-02 суд визнав передплату, здійснену у 2002році. Факт відображення зазначених операцій у аналітичному бухгалтерському обліку позивача підтверджено висновком судово-бухгалтерської експертизи.

Апеляційний господарський суд погодився із позицією суду першої інстанції повністю.

При цьому розглядаючи підстави виникнення спірних правовідносин, необхідно зазначити наступні фактичні обставини справи, встановлені судами про те, що між ТОВ "Запоріжспецсплав" та ПП"Авалон" 13.05.2002 було укладено договір поставки товарів №13-15-02, на що було виставлено рахунки-фактури, по яких проведено передоплату за платіжним дорученнями. І із врахуванням повернення 100000грн. як необґрунтовано перерахованих, загальна сума перерахованих коштів склала293000грн., на що було виписані податкові накладні № 1, №2, №5 та відображені податкові зобов'язання по ПДВ за травень2002року.

Відповідно позивачем віднесено до валового доходу 194166,67грн. у ІІкварталі2002року та 50000грн. у ІІІкварталі2002року.

18.09.2002 контрагенту позивача було відвантажено будівельні матеріали на суму22776,29грн.

Також згідно додаткової угоди №1 були визначені нові зобов'язання про поставку будівельних матеріалів на суму270233,71грн. (вт.ч.ПДВ – 45038,95грн.).

Таким чином ТОВ"Запоріжспецсплав" у березні 2003року реалізувало ПП"Авалон" продукцію та виписало видаткову накладну від14.03.2003 №РН-0000010 на суму 270233,71грн. (вт.ч.ПДВ на суму 45037,29грн.).

Врахувавши висновок судово-бухгалтерської експертизи суди визнали підтвердженим первинними бухгалтерськими документами відвантаження матеріалів ТОВ"Запоріжспецсплав" в березні2003року в адресу ПП"Авалон" на суму передплати, здійсненої ПП"Авалон" на виконання договору від13.05.2002 №13-15-02.

Тобто першою подією в цьому випадку судами була визнана передплата у 2002році, а відвантаження товару за податковою накладною від14.03.2003 №10 (вт.ч.ПДВ на суму 45037,29грн.) і де сума ПДВ включена до податкового зобовязанння за березень2003року, - було другою подією.

Не погодившись із постановою Господарського суду Запорізької області від10.01.2006 таухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від27.07.2006 посправі№18/112-АП позивач - Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м.Харкова (далі-ДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення, та прийняти нове, яким в позові відмовити. На думку скаржника судами були зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи, а тому посилаючись на норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , скаржник вказує, що господарську операцію позивачем відображено у березні2003року, однак валовий дохід згідно податкової накладної №10 не включено до складу валового доходу за Іквартал2003року, тобто занижено оподатковуваний прибуток що призвело до заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток з за Іквартал 2003року у розмірі 67555,92грн.

Відповідач заперечення на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, пояснення представників відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу п.11.3.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції від22.05.1997 №283 зі змінами) датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку. А згідно ст.3 цього Закону - об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст.8 і 9 цього Закону.

При цьому розглядаючи поняття валового доходу, визначеного ст.4 зазначеного Закону (загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами), необхідно врахувати також норму пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від03.04.1997 №168 "Про податок на додану вартість", де зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Тобто оскільки судами встановлено, що позивачем було відвантажено товар у 2003році, тобто відбулась одна з подій, яка визначає дату виникнення податкового зобов’язання, необхідно погодитись із висновком судів про те, що першою подією все ж таки були операція за договором від13.05.2002 №13-15-02 – а саме передплата, здійснена у 2002році. Факт відображення зазначених операцій у аналітичному бухгалтерському обліку позивача підтверджено висновком судово-бухгалтерської експертизи.

Отже враховуючи встановлені судами фактичні обставини справи, доведено, що у 2002році було проведено передоплату. Однак за додатковою угодою №1 були визначені нові зобов'язання про поставку будівельних матеріалів на суму270233,71грн. (вт.ч.ПДВ – 45038,95грн.). Таким чином тільки у березні 2003року було реалізовано продукцію. Тобто першою подією в цьому випадку була передплата у 2002році, а відвантаження товару за податковою накладною від14.03.2003 №10 було другою подією.

З огляду на встановлене судами та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів про те, що нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі101333,88грн. є безпідставним. Відповідно постанова Господарського суду Запорізької області від10.01.2006 таухвала Запорізького апеляційного господарського суду від27.07.2006 посправі№18/112-АП скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від10.01.2006 таухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від27.07.2006 посправі№18/112-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст. 237- 239 КАС України.