Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

У червні 2006 року Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області звернувся з позовом до ПП "БМК" про стягнення з відповідача неправомірно одержаної виручки в сумі 151848 грн. 96 коп. та штрафу у сумі 303697 грн. 92 коп. за порушення державної дисципліни цін, а саме реалізацію хлібобулочних виробів із застосуванням підвищених оптових надбавок – 25-55 % замість встановленого граничного рівня 5% до оптових цін виробників.

Постановою Господарського суду Одеської області від 23.08.2006р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р., позов задоволено частково. З ПП "БМК" стягнуто необґрунтовано отриману виручку в сумі 2378гривень 20коп. та штраф в сумі 4756гривень 40коп. в доход державного бюджету.

Суди виходили з того, що розпорядження Одеської облдержадміністрації №790/А-2003 від 02.10.2003р. не розповсюджується на поставки хлібобулочних виробів та реалізацію їх в подальшому, оскільки це розпорядження встановлює граничний рівень торгівельної надбавки між оптовими і роздрібними підприємствами на рівні 5% на хлібобулочні вироби, крім хліба, виробленого за нетрадиційними технологіями, та в упаковці з етикеткою і штрих-кодом. А також наголосили що Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області не було враховано вимоги ст. 250 ГК України.

Не погоджуючись з постановленим по справі рішеннями судів Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального права заступник прокурора ставить питання про скасування постанови Господарського суду Одеської області від 23.08.2006р. та ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. та винесення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи скарги полягають в тому, що розрахунки Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області додаткової виручки, отриманої ПП "БМК" в результаті реалізації хліба за цінами, сформованими до оптово-відпускних цін виробників із застосуванням торговельних надбавок в розмірах вище, ніж гранично встановлений рівень, які базувалися на цінах виробників, зафіксованих в первинних документах бухгалтерського обліку ПП "БМК", є правомірними і здійснені з вимогами чинного законодавства.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 29.03.2006 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області проведено перевірку правильності формування та застосування цін ПП "БМК" в ході якої встановлено, що в період з 01.01.2005 року по 30.01.2006 року відповідачем допущено порушення вимог чинного законодавства що регулює додержання державної дисципліни цін, в результаті чого ПП "БМК" необґрунтовано отримано грошову виручку в сумі 151849 грн. 96 коп. За результатами перевірки складено акт № 000180 від 29.03.2006р., на підставі якого Держінспекцією прийнято рішення №178 від 03.05.2006 р. про застосування до ПП "БМК" економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін шляхом вилучення в доход Державного бюджету України 151848 грн. 96 коп. необґрунтовано одержаної виручки від реалізації хлібу і 303697 грн. 92 коп. штрафу.

Відповідно до матеріалів справи, ПП "БМК" уклало договір на поставку хлібобулочних виробів з ТОВ СУАП "Діполос", строк дії якого з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., та з ТОВ "Кроха-хліб" - договір №138 від 15.11.2004р.

Згідно із пунктами 2, 3 додатку до Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №790/А-2003 від 02.10.2003р. встановлено граничні торговельні надбавки до оптово-відпускних цін товаровиробників (митної вартості) на хліб з борошна пшеничного вищого ґатунку, 1-го ґатунку, а також із суміші борошна пшеничного і житнього у розмірі 10 відсотків, крім хліба, виробленого не за традиційними технологіями, та хліба в упаковці з етикеткою і штрих-кодом. При цьому п.2 примітки до зазначеного розпорядження встановлено, що перерозподіл торговельних надбавок між оптовими і роздрібними підприємствами торгівлі здійснюється за умови, що граничний рівень оптової надбавки становить 5 відсотків.

Відповідно до п.1 додатку №2 до договору від 01.01.2005р. хлібобулочні вироби поставляються ПП "БМК" в полістирольній упаковці з етикеткою і штрих-кодом.

Судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій стосовно недоведеності Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області продажу хлібобулочних виробів з завищенням граничних торговельних надбавок до оптово-відпускних цін товаровиробників (митної вартості) на хліб з борошна пшеничного вищого ґатунку, 1-го ґатунку, а також із суміші борошна пшеничного і житнього.

Однак, договір укладений між ПП "БМК" та ТОВ "Кроха-хліб" не містить вказівки про реалізацію хлібу в полістирольній упаковці з етикеткою і штрих-кодом. Отже, вказана обставина не виключає реалізації відповідачем хліба виробництва ТОВ "Кроха-хліб" без упаковки. А тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що Розпорядження Одеської облдержадміністрації №790/А-2003 від 02.10.2003р. розповсюджується на обсяг реалізації цього хліба у перевірений Держінспекцією період.

У відповідності до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Рішення Держінспекції №178 про застосування до ПП "БМК" економічних санкцій прийняте 03.05.2006р., а отже враховуючи викладене, адміністративно-господарські санкції за порушення державної дисципліни цін могли бути застосовані лише в межах строку з 03.05.2005р. по 31.12.2005р., тобто з дня порушення ПП "БМК" встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до дня закінчення строку дії договору.

Статтею 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до ст.7 зазначеного Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно до ст.8 Закону державне регулювання цін і тариф ів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Згідно із ст.4 Закону Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління та визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Відповідно до п.12 додатку до постанови Кабінету Міністрів України №1548 від 25.12.1996 р. "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" (1548-96-п) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють) граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбаси варені, молоко, сир, масло тваринне та олію.

Згідно із п.2 примітки до Розпорядження Одеської облдержадміністрації №790/А-2003 від 02.10.2003р. перерозподіл торговельних надбавок між оптовими і роздрібними підприємствами торгівлі здійснюються за умови, що граничний рівень оптової надбавки становить 5%.

Нормативне визначення оптової ціни виробника у законодавстві відсутнє. На думку Держінспекції, при обрахуванні надбавок відповідачу слід було виходити з фактичної відпускної ціни виробника, яку зафіксовано в бухгалтерських документах відповідача (покупця) відповідно до Закону України "Про бухгалтерській облік звітність в Україні". Проте таке твердження не відповідає вимогам зазначених нормативних актів з питань ціноутворення, які пов’язують обрахування ціни саме з оптовою ціною виробника, а не оптово-відпускною ціною.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що розмір необґрунтовано отриманої відповідачем виручки від реалізації хліба виробництва ТОВ "Кроха-хліб" складає 2378 грн. 20 коп. і суди попередніх інстанцій відповідно до ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" правомірно стягнули з відповідача вказану суму необґрунтовано одержаної виручки та штраф у сумі 4756 грн. 40 коп., а в решті позову відмовили.

Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області – залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 23.08.2006р. та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.