К-29143/06 Про визнання неправомірними дій державних органів та їх посадових осіб - 11.09.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Закарпатській області та міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання неправомірними дій державних органів та їх посадових осіб за її касаційною скаргою на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 10 березня 2006 року та на додаткову постанову від 5 травня 2006 року та на постанову та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 8 серпня 2006 року, -

У січні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Закарпатській області та відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання неправомірними дій державних органів та їх посадових осіб.

В подальшому в суді першої інстанції неодноразово змінювала позовні вимоги стосовно порядку захисту її порушеного права.

Просила суд визнати дії та бездіяльність міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції з неналежного виконання виконавчого листа №2-271 виданого 06.08.2002 року з порушенням вимог ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", неправомірними.

Визнати постанову від 16.08.2002 року державного виконавця Слободян Л.А. міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про арешт майна Регіонального управління ДААК ДПА України в Закарпатській області неправомірною.

Визнати постанову від 10.06.2003 державного виконавця Слободян Л.А. міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження на виконання виконавчого листа №2-271 виданого 06.08.2002 року неправомірною та скасувати її.

Зобов'язати міський відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції або Державну виконавчу службу в м. Ужгород звернутись до Ужгородського міськрайонного суду із поданням про видачу дублікату виконавчого документу - втраченого виконавчого листа №2-271 виданого судом 06.08.2002 року.

Зобов'язати відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції або Державну виконавчу службу в м. Ужгород відновити виконавче провадження з виконання рішення суду від 08.10.2001 року в частині виконання виконавчого листа №2-271 від 06.08.2002 року щодо стягнення з Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в сумі 4564 грн. 17 коп. за час вимушеного прогулу з 29.08.2000 року по 08.10.2001 року шляхом сплати.

Визнати дії та бездіяльність Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Закарпатській області з невиконання постанови державного виконавця міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Слободян Л.А. від 08.08.2002 року № 1 -1463/02 неправомірними.

Зобов'язати Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Закарпатській області виконати дії щодо належного виконання рішення суду від 08.10.2001 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в сумі 4564 грн. 17 коп. за час вимушеного прогулу з 29.08.2000 по 08.10.2001 року за виконавчим листом №2-271 виданим 06.08.2002 року (або його дублікатом) шляхом нарахування та сплати, що може бути виконано лише Регіональним управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Закарпатській області.

Встановити строк для подання звіту вищеназваними суб'єктами владних повноважень про виконання судового рішення.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 10 березня 2006 року позовні вимоги було задоволено частково. Визнано бездіяльність Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Закарпатській області з невиконання постанови Державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Слободян Л.А. від 08.08.2002 року №1-1463/02 неправомірною.

Визнано дії міського Відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції щодо закінчення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-271/01 неправомірними.

Скасовано постанову Державного виконавця міського Відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Слободян Л.А. про закінчення виконавчого провадження на виконання виконавчого листа №2-271/01 виданого Ужгородським міським судом 06.08.2002 року.

Зобов'язано Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Закарпатській області виконати дії щодо повного виконання рішення Ужгородського міського суду від 08.10.2001 року.

В решті позову відмовлено.

Додатковою постановою Ужгородського міськрайонного суду в Закарпатській області від 5 травня 2006 року у задоволенні вимог про зобов'язання державної виконавчої служби у м. Ужгороді звернутись до Ужгородського міськрайонного суду із поданням про видачу дублікату виконавчого документу - втраченого виконавчого листа №2-271 виданого судом від 06.08.2002 року та у зобов'язанні ДВС у м. Ужгороді відновити виконавче провадження з виконання рішення суду від 08.10.2001 року в частині виконання виконавчого листа №2-271 від 06.08.2002 року щодо стягнення з Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток в сумі 4564 грн. 17 коп. за час вимушеного прогулу з 29.08.2000 року по 08.10.2001 року шляхом сплати відмовлено.

У встановленні строку для подання звіту суб'єктами владних повноважень про виконання судового рішення відмовлено.

Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 8 серпня 2006 року постанову Ужгородського міськрайонного суду від 10 березня 2006 року в частині визнання бездіяльності регіонального управління ДААК ДПА в Закарпатській області з невиконання постанови державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Слободян Л.А. від 08.08.2002 року № 1463/02 неправомірною та зобов'язання такого виконати дії щодо повного виконання рішення Ужгородського міського суду від 08.10.2001 року скасовано і в цій частині постановлено нове рішення, яким в задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання неправомірними дій регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Закарпатській області відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 8 серпня 2006 року постанову Ужгородського міськрайонного суду від 10 березня 2006 року в частині визнання дій міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції щодо закінчення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-271 неправомірними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 2-271/01 виданого Ужгородським міським судом 06.08.2002 року, відмови в решті позовних вимог та додаткову постанову від 05 травня 2006 року по даній адміністративній справі скасовано, а провадження у справі щодо визнання неправомірними дій відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції закрито, як таке, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Роз'яснено позивачу ОСОБА_1, що рішення, дія або бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України (1618-15) , може бути оскаржено в передбаченому Цивільно-процесуальним кодексом України (1618-15) порядку.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивачка звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. В касаційній скарзі вона просить скасувати зазначені судові рішення суду, а справу направити на новий розгляд, оскільки суди порушили норми матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує, що висновок суду не відповідає обставинам справи, помилково посилалися на те, що зазначена справа повинна розглядати в порядку ЦПК України (1618-15) щодо неправомірності дій посадових осіб, порушив допустимість засобів доказування і не надали належної юридичної оцінки певним доказам. Крім того, в касаційній скарзі заперечувала проти ухвал апеляційного суду Закарпатської області від 31 липня 2006 року та від 7 серпня 2006 року щодо відмови в задоволенні клопотання про відводи судді та інших клопотань.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи, щодо застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що спір виник внаслідок невиконання, на думку позивачки, рішення Ужгородського міського суду від 08.10.2001, що набрало законної сили, яким було частково задоволено її позов, поновлено її на попередній роботі та стягнуто з Закарпатського обласного управління державного регулювання виробництва та обігу алкоголю і тютюну на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 29.08.2000 по 08.10.2001 у розмірі 4564,17 грн., допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в сумі 351,09 грн. Ухвалами від 05.07.2002 та 16.04.2003 змінено порядок виконання рішення суду, звернувши стягнення на користь ОСОБА_1 з правонаступника ліквідованого боржника - Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Закарпатській області.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Посилання касатора на невиконання Регіональним управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Закарпатській області рішення суду, оскільки із вказаної суми не було проведено в передбаченому законодавством порядку відповідних перерахувань та стягнень і сплати податків до державних фондів та установ, внаслідок чого було порушено її право на зарахування часу вимушеного прогулу з 29.08.2000 по 08.10.2001 до загального та спеціального трудового стажу, як державного службовця протягом 13 місяців вимушеного прогулу із втратою права на пенсію на пільгових умовах, не можуть бути підставами для скасування рішень апеляційної інстанції, оскільки дії при примусовому виконанні рішення суду, в тому числі про стягнення заробітної плати, здійснюються у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, а отже і рішенням суду. Утримання податків із суми стягнутої заробітної плати працівника, яку останній отримує при примусовому виконанні рішення суду, Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) не передбачено.

Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) , задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 08.08.2006 дійшов до правильного висновку щодо необґрунтованості висновку суду першої інстанції в частині визнання бездіяльності регіонального управління ДААК ДПА в Закарпатській області з невиконання постанови державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Слободян Л.А. від 08.08.2002 № 1463/02 неправомірною та зобов'язання суб'єкта оскарження до виконання обов'язків, які на нього не були покладені ні законом, ні судовими рішеннями, та прийняв рішення про скасування постанови Ужгородського міськрайонного суду від 10 березня 2006 року в частині визнання бездіяльності регіонального управління ДААК ДПА в Закарпатській області з невиконання постанови державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Слободян Л.А. від 08.08.2002 року № 1463/02 неправомірною та зобов'язання такого виконати дії щодо повного виконання рішення Ужгородського міського суду від 08.10.2001 року і в цій частині постановив нове рішення, яким в задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання неправомірними дій регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Закарпатській області відмовив.

Враховуючи те, що посилання позивача в касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга в частині скасування постанови апеляційного суду Закарпатської області від 8 серпня 2006 року підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Що стосується посилань позивача в касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції при прийнятті ухвали від 8 серпня 2006 року норм матеріального та процесуального права, то зазнач ене знайшло своє підтвердження в частині невірного застосування судом апеляційної інстанції процесуального закону.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачка оскаржує дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо виконання рішень, які ухвалені місцевим загальним судом в 2001-2003 р.р. в порядку Цивільного процесуального кодексу України 1963 (1501-06) року.

Статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності 1 вересня 2005 року, передбачено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що до цивільної юрисдикції відносяться лише спори щодо рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень, які ухвалені цивільними судами за правилами нового Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , тобто, які ухвалені після 1 вересня 2005 року.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 (1501-06) року, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку щодо неможливості розгляду вимог ОСОБА_1 до міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції в порядку адміністративної юрисдикції і закрив провадження у справі щодо визнання неправомірними дій відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, як таку, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене касаційна скарга ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали апеляційного суду Закорпатської області від 8 серпня 2006 року підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Що стосується заперечень на ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 31 липня 2006 року та від 7 серпня 2006 року та інші процесуальні ухвали, проти яких ОСОБА_1 заперечує в касаційних скаргах, то зазначені заперечення колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони постановлені з дотриманням норм процесуального права.