Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Бутенка В.І.

Панченка О.І.

Лиски Т.О.

Штульмана І.В.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 11 жовтня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 17 лютого 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про перерахунок пенсії,-

У грудні 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про перерахунок пенсії, посилаючись на те, що відповідач відмовив у перерахунку пенсії.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 11 жовтня 2004 року позов задоволено.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 17 лютого 2005 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Верховний Суд України ухвалою від 19 лютого 2007 року на підставі п.10 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , направив справу для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Рішення суду першої інстанції від 11 жовтня 2004 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 17 лютого 2005 року - скасувати. Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Зі справи вбачається, що позивачу з 10 грудня 1993 року виплачувалася пенсія, як працівнику льотного складу цивільної авіації.

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з подальшими змінами, поширюється на працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних судів цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків - спостерігачів) та ботроператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах та вийшли на пенсію до вступу в силу зазначеного закону.

Згідно п.7 Постанови Кабінету міністрів України від 10 лютого 2000 року №264 (264-2000-п) "Про порядок начислення заробітку для призначення пенсій особам льотних екіпажів повітряних судів цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків - спостерігачів) та ботроператорів", йому було нарахована пенсія. Відповідач, порушуючи ст.ст. 53, 54, 90, 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" припинив виплату пенсії з перерахованим раніше розміру і встановив позивачу пенсію в розмірі 434, 58 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди вважали доведеним те, що відповідач незаконно зменшив пенсію ОСОБА_1

Судами встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу років як працівнику льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.

Після призначення пенсії в законодавство України, яке регулює пенсійне забезпечення, були внесені зміни.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17 листопада 1999 року дія ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і борт операторів, які виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом (Закон набрав чинності з 7 грудня 1999 року).

Оскільки заявник вийшов на пенсію з 10 грудня 1993 року, то відповідно до П.2 розд.2 Прикінцевих положень Закону 1 червня 2000 року йому була перерахована пенсія і призначено її в розмірі 331,72 грн. При розрахунку максимального розміру пенсії використана величина заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за період із грудня 1998 року по листопад 1999 року включно, що відповідало вимогам ч. З ст.. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . Згаданою нормою права встановлено, що розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, оортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників. Зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія. Постановою Кабінету Міністрів України N 374 від 28 березня 2002 року (374-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались" встановлено, що з 1 квітня 2002 року збільшено пенсії непрацюючим пенсіонерам на 12 відсотків, у тому числі пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.

До прийняття зазначеної постанови інші рішення про підвищення розміру пенсій працівникам льотного складу цивільної авіації не приймалися.

Враховуючи те, що зазначені перерахунки здійснювались не у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови про підвищення пенсій, у відповідача не було законних підстав для збільшення її розміру на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства у відповідності до п. 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років Працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 (418-92-п) року.

Ухвалюючи судове рішення, судами фактичні обставини справи встановлено повно та правильно, проте неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а колегія суддів постановляє нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

За правилами частини ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 210, 222 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська задовольнити.

Рішення Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 11 жовтня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 17 лютого 2005 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про перерахунок пенсії.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.