Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої – Васильченко Н.В., суддів – Бим М.Є., Гордійчук Н.В., Матолича С.В., Фадєєвої Н.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Практика" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2007 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Практика" до виконавчого комітету Керченської міської ради про визнання неправомірним рішення, -

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2006 року було задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Практика" до виконавчого комітету Керченської міської ради про визнання неправомірним рішення.

Зазначеним рішенням суду першої інстанції було визнано недійсним рішення відповідача № 741 "Про демонтаж рекламних конструкцій по вул. Пролетарській у місті Керч" за яким, у зв'язку з здійсненням робіт з ремонту благоустрою по вул. Пролетарській та враховуючи відсутність переоформлених і зареєстрованих згідно Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 2067 від 29 грудня 2003 року (2067-2003-п) , дозволів на розміщення зовнішньої реклами, управлінню житлово-комунального господарства приписано виступити замовником знесення рекламних конструкцій встановлених ї порушеннями на території міста Керч, а комунальному АТП здійснити знесення та зберігання конструкцій по вул. Пролетарській.

При цьому суд першої інстанції послався на наявні у позивача дозволи на розміщення реклами та позбавлення позивача права власності на рекламні конструкції у зв’язку з прийняттям оспорюваного рішення.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2007 року вищезазначене рішення суду першої інстанції було скасоване, у позові відмовлено.

В основу зазначеного рішення суду апеляційної інстанції покладено висновки про те, що позивачем не було здійснено переоформлення дозволів та не укладено договорів на користування місцем розміщення рекламної конструкції. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність порушення права власності позивача у зв’язку з прийняттям оспорюваного рішення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ "Практика" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2007 року, залишивши в силі постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2006 року.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції постановляючи рішення про відмову у позові обґрунтовано послався на те, що відповідно до рішення 31 сесії 4 скликання Керченської міської ради від 01 липня 2005 року "Про здійснення повноважень робочого органу та затвердження комісії для контролю за розміщенням зовнішньої реклами та виконання договорів на тимчасове користування місцем розміщення рекламних конструкцій на території міста Керч" усіх розповсюджувачів зовнішньої реклами, розміщеної на території міста Керч, зобов'язали в строк до 01 вересня 2005 року, зокрема, переоформити дозвіл на розміщення зовнішньої реклами у відповідності з додатком з "Типових правил розміщення зовнішньої реклами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (2067-2003-п) .

Оскільки відповідно до статті 73 Закону України "Про місцеве самоуправління в Україні" акти ради, прийняті у межах наданих їм повноважень, обов'язкові для виконання усіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади об'єднаннями громадян, підприємствами, організаціями та установами, посадовими особами, а також громадянами, які постійно чи тимчасово мешкають на відповідній території, зазначене рішення було обов’язковим і для позивача.

Також є правомірними посилання суду апеляційної інстанції на те, що оспорюваним рішенням не передбачалося зміни власника демонтованих рекламних конструкцій, у зв’язку з чим відсутня обставина порушення права власності позивача.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Практика" відхилити, постанову С евастопольського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, і оскарженню не підлягає.