Приватна фірма "Дом" (надалі позивач, ПФ "Дом") звернулась до господарського суду Хмельницької області із позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (надалі – відповідач, ДПІ у м. Хмельницькому) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 27.12.2002р. № 0001662601/3/184 в частині нарахування основного платежу по податку на прибуток у сумі 42 552,00грн. та 2 127,60 грн. штрафних санкцій.

Постановою господарського суду Хмельницької області (суддя - Виноградова В.В.) від 12.07.2006 р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 08.08.2007р. (судова колегія у складі: головуючий Майор Г.І., судді: Горшкова Н.Ф., Філіпова Т.Л.) у справі №10/154-НА позов Приватної фірми "Дом" задоволено: визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому №0001662601/3/184 від 27.12.2002 року в частині нарахування основного платежу по податку на прибуток в сумі 42 552 грн. та 2 127,60 грн. штрафних санкцій.

Крім того, стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватної фірми "Дом" 3,40 грн. витрат зі сплати мита.

Вказані судові рішення мотивовано нормативним приписом п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також встановленням фактичних обставин справи, які свідчать про правомірність застосування позивачем зазначеної норми закону при визначенні податкового зобов’язання з податку на прибуток за результатами спірних господарських операцій.

ДПІ у м. Хмельницькому, не погоджуючись із судовими рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, з підстав порушення останніми, при їх прийнятті, норм матеріального права, звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.

Позивач, заперечень на вказану касаційну скаргу до адміністративного суду касаційної інстанції, не надав.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну перевірку ПФ "Дом" за період з 01.04.1999р. по 01.04.2002р., за наслідками якої складено акт від 19.06.2002р. "Про результати документальної перевірки ПФ "Дом" за період з 01.04.2002р."

За змістом висновків вказаного акту перевірки встановлено, що ПФ "Дом" в 4 кв. 2001р. зменьшено податкові зобов’язання з податку на прибуток в сумі 42 552,00 грн., внаслідок перерахування інвестицій в порушення п.22.3 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.13 постанови Кабінету Міністрів України №568 від 27 04.1998р. (568-98-п) , якою затверджено Методологію визначення цін і процедури зменьшення податкових зобов’язань платників податку на прибуток підприємств на суму вартості матеріальних активів, що інвестуються ними у будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, і порядку використання коштів, що спрямовуються на будівництво такого житла, та здійснення бюджетного контролю за їх цільовим використанням (надалі - постанова КМУ № 568 від 27.04.1998р. (568-98-п) ).

На підставі вищевказаного акту та за результатами адміністративного оскарження, ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення №0001662601/3/184 від 27.12.2002р., яким ПФ "Дом" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 48 250 грн., з яких 43 712 грн. основного платежу та 4 538 грн. штрафних санкцій.

Позивач просить визнати нечинним вказане податкове повідомлення-рішення частково: на суму 42 552,00 грн за основним платежем та 2 127,60 грн. штрафних санкцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла наступних висновків.

Пунктом 22.3 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що кошти, спрямовані платником податку на будівництво та придбання житла для військовослужбовців та членів їх сімей, які мають право на отримання житла відповідно до законодавства України, за укладеними до 1 липня 1997 року угодами про інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, по яких на 1 липня 1997 року проведені фактичні витрати, враховуються у зменшення податкового зобов'язання такого платника податку у сумі, що не перевищує розмір податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування, протягом терміну завершення будівництва об'єктів житла, розпочатих до 1 липня 1997 року, але не пізніше терміну, встановленого абзацом першим цього пункту (01.01.2006р.).

У разі здійснення платником податку інвестування будівництва такого житла шляхом передачі матеріальних активів його податкове зобов'язання зменшується на суму вартості таких матеріальних активів за цінами і процедурою, що визначаються за методологією, встановленою Кабінетом Міністрів України у сумі, що не перевищує розмір податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування.

Пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1998р. №568 (568-98-п) , яка була чинна на час спірних відносин, передбачено, що підставою для зарахування суми інвестицій у зменшення податкового зобов'язання інвестора - платника податку на прибуток є такі документи: інвестиційна угода, яка укладена до 1 липня 1997р. і за якою на цю дату проведені фактичні витрати; додаткова угода про уточнення обсягів інвестицій або номенклатури активів, визначених у зазначеній інвестиційній угоді. Додаткові угоди укладаються у разі потреби протягом місяця після введення в дію цього документа на суму, що не перевищує загальної суми інвестиційної угоди, яку укладено з інвестором до 1 липня 1997р. і за якою на цю дату проведено фактичні витрати, крім додаткових угод, за якими проведено фактичні витрати до 1 листопада 1998 року; додаткова угода (договір), договір на завершення виконання інвестиційної угоди та додаткової угоди (договору) новим інвестором; довідки про надання інвестицій та цільове використання коштів на спорудження житлових будинків; специфікація активів, що передаються за інвестиційною угодою; акти приймання-передачі активів; договори щодо обміну наявних активів на необхідні будівельні матеріали (у разі потреби); розрахунок вартості інвестицій, внесених у вигляді активів; копія банківського платіжного доручення про перерахування замовнику інвестицій, що вносяться коштами; акт приймання-передачі векселів; акт вексельного платежу; копія платіжного доручення про перерахування коштів у погашення векселя чи для розрахунку за реалізований вексель або документальне підтвердження фактично виконаних робіт, передачу матеріальних активів за цим векселем чи для розрахунку за реалізований вексель.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у ПФ "Дом" наявні всі необхідні документи, які є підставою для зарахування суми інвестицій у зменшення податкового зобов'язання інвестора - платника податку на прибуток та підтверджують факт початку будівництва житла в м.Шепетівка по вул. Старокостянтинівське шосе, 42, проведення фактичних витрат до 01.07.1997р., зокрема:

- договір №10/1 від 07.05.97р. між Внутрішніми військами МВС України, АТ "Укргазпром" м.Київ, ЗАТ "Загальноєвропейський дім" м.Київ інвестування будівництва (придбання) житла для військовослужбовців МВС України. За цим договором до 01.07 97р. проведені фактичні витрати, що підтверджується передачею векселів АТ "Укргазпром" згідно акту вексельного платежу №1 від 06.06.1997р. як інвестицію для будівництва (придбання ) житла військовослужбовцями та членами їх сімей в м. Києві, у житловому масиві Троєщина (2-й мікрорайон), будинки №№1,5, загальною площею 47960 кв. м.;

- довідка №11 Внутрішніх військ МВС України, акт прийому-передачі житлового фонду від 22.10.97р., акт приймання виконаних будівельно-монтажних робіт за лютий 1992р.; додаткові угоди: між УКБ МВС України, НАК "Нафтогаз України", як правонаступником АТ "Укргазпром", про інвестування будівництва (придбання) житла для військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України від 14.12.1999р. №19/647;

- угода від 31.08.2001р. №14/791/177 про часткове покладання виконання зобов'язань на третю особу (співінвестора) за договором №101 від 07.05.1997р. "Про інвестування в будівництві житла для військовослужбовців Міністерства Внутрішніх справ України та членів їх сімей" та додаткової угоди до нього від 14 грудня 1999 р. за №19647 у зв'язку з неспроможністю НАК "Нафтогаз України" завершити свої зобов'язання за договором №10/1 і додатковою угодою №19/674 було частково покладено зобов'язання у сумі 200 000,00 грн. на МП "СВ-плюс" м. Нетішин по будівництву житлових будинків в м.Хмельницькому;

- угода від 12.12.2001р. №98 про переведення частини інвестиційного зобов'язання за договором №10/1 від 07.05.1997 року "Про інвестування будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України" та додаткової угоди до нього від 14 грудня 1999 року №19/647 (угода №14/791/177 від 31.08.01р. переведено зобов'язання по інвестуванню в розмірі 200000 грн. з МП "СВ-плюс" м. Нетішин на позивача по будівництву житлових будинків в м. Київ, м. Хмельницький, м. Шепетівка.

Крім того, встановлено, що в підтвердження правомірності дій позивача також надано докази: лист Шепетівського міського голови від 12.03.2002р., виписку з рішення Шепетівського міськвиконкому №65 від 20.04.89р., довідку УКБ Міністерства внутрішніх справ №264 про надання інвестицій на будівництво житла військовослужбовцям та членам їх сімей в грудні 2001р. в сумі 43 005 грн. в м. Шепетівка по вул. Старокостянтинівське шосе.42; довідку УКБ Міністерства внутрішніх справ №264 за грудень 2001р., про цільове використання інвестицій на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей в м. Шепетівка по вул. Старокостянтинівське шосе 42; докази, що підтверджують внесення інвестицій: акт приймання - передачі векселів, копію векселя №823159662551 від 28.12.2001р., акт вексельного платежу від 28.12.2001р., накладну №83 від 24.10.2001р., лист начальника ВКБ УМВСУ в Хмельницькій області №38/304 від 10.07.2006р. про отримання інвестицій від ПФ "Дом" та їх цільове використання, накладна від 24.10.2001р. про надання ПФ "Дом" будматеріалів ВКБ УМВС в Хмельницькій області, лист начальника управління капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України від 12.07.2006р. про отримання інвестицій від ПФ "Дом" та подальшого їх спрямування на будівництва житла для військовослужбовців.

Також є обгрунтованим висновок господарських судів першої та апеляційної інстанції щодо встановлення відповідності законодавству процедури передачі прав інвестора позивачу, згідно додаткових угод.

Натомість, відповідачем, у ході розгляду справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, не надано доказів визнання у встановленому порядку таких угод недійсними. Відповідачем також не надано доказів про те, що дії по включенню відомостей про позивача в реєстр інвестиційних угод відповідно до вимог п.22.3 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Постанови КМУ №568 від 27.04.1998р. (568-98-п) , визнані у встановленому законодавством порядку неправомірними.

Згідно п.20 та п.23 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998р. N568 (568-98-п) контроль за дотриманням процедури інвестування та вимог щодо оцінки активів і за цільовим інвестуванням будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється замовниками, Мінфіном та його регіональними органами відповідно до законодавства. Відповідальність за недостовірність даних про надання та цільове використання інвестицій на будівництво житла, на підставі яких зменшуються податкові зобов'язання інвестора, несуть замовники та інвестори відповідно до законодавства.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, відповідно до наведених положень законодавства, довідкою УКБ Міністерства внутрішніх справ №264 за грудень 2001р. підтверджується цільове використання інвестицій на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей в м. Шепетівка по вул. Старокостянтинівське шосе, 42. Крім того, надано відповідні листи начальника ВКБ УМВСУ в Хмельницькій області №38/304 від 10.07.2006р., лист начальника управління капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України від 12.07.2006р.№39/4-878.

Частиною другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, надані у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію господарського суду першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі № 10/154-НА господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

За таких обставин, касаційна скарга ДПІ у м. Хмельницькому підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Хмельницької області від 12.07.2006р. та ухвала Житомирського апеляційного господарського суду від 08.02.2007р. у справі № 10/154-НА - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221-1 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Господарського суду Хмельницької області від 12.07.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 08.02.2007р. у справі № 10/154-НА залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Хмельницької області від 12.07.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 08.02.2007р. у справі № 10/154-НА залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.