Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

суддів: Костенка М.І.

Нечитайла О.М.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15 серпня 2006 року у справі №2-а-93/06 за позовом ОСОБА_1до Київського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності військового комісаріату та перерахунок і виплату недоплаченої суми пенсії за минулий час,

В січні 2006 рокуОСОБА_1 подано позов до Київського обласного військового комісаріату про зобов'язання відповідача перерахувати розмір пенсії з урахуванням: щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) з 01.01.2003 року по 31.12.2004 року, щомісячної надбавки за безперервну службу у розмірі 90; (вислуга - 30 років) з 01.05.2003 року по 31.12.2004 року, щомісячної премії в розмірі 33,3% з 01.10.1996 року по 31.12.2004 року та 40% посадового окладу з 01.09.1999 року по 31.12.2004 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з прийняттям в період з 1999 року по 2003 рік нових нормативних актів з питань пенсійного забезпечення, якими передбачено перерахунок раніше призначеної пенсії відповідним категоріям військовослужбовців у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення, він має право на перерахунок пенсії.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 серпня 2006 року, в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Вказуючи на допущені, на його думку, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного споруОСОБА_1 просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Під час розгляду справи по суті судом першої інстанції встановлено, що в січні 1980 року позивач був звільнений в запас зі служби в Збройних Силах за віком з призначенням йому пенсії за вислугою років, яка складає 30 календарних років. Пенсія позивачу була призначена з усіх видів грошового забезпечення.

Відповідно до положень ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" при обчисленні пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (393-92-п) передбачено, що пенсії особам зазначеної категорії військовослужбовців обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується їм на день звільнення з військової служби. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. №452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців" (452-98-п) , якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, премія, що виплачується військовослужбовцям, не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення.

Зазначене преміювання військовослужбовців було запроваджене на підставі Указу Президента України від 04.10.1996 р. №923 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (923/96) та здійснювалось на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 р. №829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців" (829-2000-п) . Проте, наведеними нормативними актами не визначено, що ці премії віднесені до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців і що вони підлягають врахуванню при визначенні суми грошового забезпечення, з якої обчислюється пенсія.

Оскільки премія в розмірі 33,3% не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, тому вона не могла бути врахована позивачу при нарахуванні пенсії.

Що стосується інших надбавок, про врахування яких просив позивач, то щомісячні надбавки військовослужбовцям, встановлені Указом Президента України від 14.07.1999 р. №847 "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" (847/99) у розмірі 40%, Указом Президента України від 23.02.2002 р. №173 (173/2002) "Про посилення соціального захисту військовослужбовців" у розмірі 100%, Указом Президента України від 05.05.2003 р. № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (389/2003) у розмірі до 90% не є підвищенням грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, а новими видами грошового забезпечення, яких позивач під час його служби в Збройних Силах не отримував, а тому ці надбавки не могли бути враховані позивачу при перерахунку пенсії.

Крім цього, зазначеними указами не передбачено перерахунку пенсій військовослужбовцям у зв'язку із запровадженням цих надбавок.

Суд першої інстанції правильно встановив, а апеляційний суд обґрунтовано погодився з тим, що при звільненні з дійсної військової служби за віком позивачу була призначена пенсія у відповідності з вимогами чинного на той період законодавства.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що передбачених чинним законодавством підстав для проведення позивачу за період до 01.01.2005 року перерахунку призначеної пенсії з урахуванням премії та інших надбавок немає.

За таких обставин судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для скасування постановлених по справі судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. - 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 15 серпня 2006 року у справі №2-а-93/06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.