Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

Рибченка А.О.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києві на рішення голосіївського районного суду м. Києва від 09.06.2004 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09.09.2004

у справі №2-1043/9

за позовом ДПІ у Голосіївському районі м. Києві

до ОСОБА_1

про стягнення донарахованого прибуткового податку

ДПІ у Голосіївському районі м. Києві звернулась до голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення донарахованого прибуткового податку.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням голосіївського районного суду м. Києва від 09.06.2004 у справі №2-1043/9, яку залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09.09.2004, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати рішення голосіївського районного суду м. Києва від 09.06.2004 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09.09.2004 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 27.03.1997р. з ВАТ "Донецький металургійний завод" стягнуто на користь відповідача винагороду в сумі 215980 грн. 70 коп.( а.с.54,55).

Судом першої інстанції також встановлено, що у 1997 році на виконання рішення суду відповідачеві було перераховано 7000 грн.

Відповідно до п.2 ст. 14 Декрету КМ України "Про прибутковий податок з громадян" оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі:

декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ним протягом року доходи;

матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами; отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені платником доходи і утримані податки за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно поданої відповідачем декларації про доходи за 1999 рік, сума нарахованого йому не за основним місцем роботи доходу становить 208980 грн.. Сума утриманого прибуткового податку становить 41796 грн. (а.с.5,6).

Відповідно до довідки ВАТ "Донецький металургійний завод" за ф.№2 від 17.05.1999р. про суму виплаченого доходу і утриманого податку не за основним місцем роботи, в т.ч. за сумісництвом та по цивільно-правових договорах відповідачу нараховано дохід в сумі 208372 грн. 50 коп., з якого утримано податок в сумі 41674 грн. 50 коп. (а.с.10).

За підтвердженням факту виплати доходу та перерахування прибуткового податку позивач 14.07.2000р. звернувся до ДПА у Донецькій області ( а.с.97).

З відповіді ДПА у Донецькій області ( а.с.100) вбачається, що в 1997 році за рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 25.03.19997р. ВАТ "Донецький металургійний завод" перерахувало 7000 грн.. В 1999 році відповідачу в рахунок виконання судового рішення нараховано 208373,50 грн., і з цієї суми утримано прибутковий податок в сумі 41674,50 грн..

На підтвердження сум фактично отриманого відповідачем у 1999 році доходу ВАТ "Донецький металургійний завод" надіслав до суду копії ухвал Донецького обласного суду від 24.05.2001р. та Верховного суду від 28.11.2001р., якими залишено без зміни рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 6.04.2001р. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця (а.с.108,109).

Із змісту ухвали Донецького обласного суду від 24.05.2001р. вбачається, що рішення Залізничного районного суду м Києва від 25.03.1997 р. повністю виконано. Встановлено, що ВАТ "Донецький металургійний завод" провів з відповідачем розрахунок на суму 215980 грн. 70 коп. З цієї суми у 1997 році відповідач отримав 7000 грн., у 2000 році - 452 грн. 02 коп. У квітні 1999 року була відгружена металопродукція в розмірі 82 т на суму 166698 грн., а також утримані прибутковий податок, внески на соціальне страхування на випадок безробіття та в пенсійний фонд, всього на суму 41830 грн. 68коп (а.с.109).

З розрахунку донарахованого прибуткового податку (а.с.141) вбачається, що позивачем помилково покладено в основу розрахунку сукупний дохід відповідача за 1999 рік в сумі 208372,50 грн., оскільки фактично у 1999 році йому виплачено дохід в сумі 208980 грн. ( 215980,70 грн. - 7000 грн.).

Згідно "Інструкції про прибутковий податок з громадян", затвердженої наказом ГДПІ №12 від 21.04.1993 року (z0064-93) із змінами та доповненнями, прибутковий податок обчислюється з нарахованої суми авторської винагороди і утримується при виплаті.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволені позовних вимог

Також колегія суддів звертає увагу на те, що позов заявлено з пропуском встановленого законом строку.

Згідно з частиною третьою статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки оскаржувані судові рішення постановлено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києві на рішення голосіївського районного суду м. Києва від 09.06.2004 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09.09.2004 у справі №2-1043/9 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києві відхилити.

Рішення голосіївського районного суду м. Києва від 09.06.2004 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09.09.2004 у справі №2-1043/9 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.