Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

суддів: Костенка М.І.

Нечитайла О.М.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області від 24.10.2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 року у справі №5/2325-20/421А за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова та Відділення державного казначейства у Галицькому районі м. Львова про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та процентів за прострочення відшкодування податку на додану вартість,

Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" подано позов до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова та до Відділення державного казначейства у Галицькому районі м. Львова про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 393708 грн. та процентів у розмірі 102 61,81 грн. за прострочення відшкодування податку на додану вартість.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідно Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) позивач подав до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, який підлягає відшкодуванню з бюджету, що підтверджується актами ДПІ №107/23-4/30351704 від 17.01.2003р. та №4911/15-0 від 15.09.2003р. про наслідки тематичних документальних перевірок ТОВ "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" з питань достовірності визначення податкового зобов’язання та податкового кредиту по податку на додану вартість за відповідні періоди. Крім цього, позивач просить визнати незаконною бездіяльність ДПІ щодо здійснення бюджетного відшкодування ПДВ та стягнути 102461,81 грн. відсотків за прострочення відшкодування ПДВ відповідно п.п.7.7.3. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Постановою господарського суду Львівської області від 24 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21 травня 2007 року, позовні вимоги були задоволені частково. Визнано незаконною бездіяльність ДПІ у Галицькому районі м. Львова щодо здійснення бюджетного відшкодування ПДВ товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис"; Стягнуто з Державного бюджету України через Відділення державного казначейства у Галицькому районі м. Львова на користь ТОВ "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 393708 грн.; В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин та правильність їх юридичної оцінки в оскаржуваних судових актах, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого обґрунтовано погодилася апеляційна інстанція, виходив із встановлених у справі обставин, а саме, що позивачем у встановлений законом строк було подано до органів Державної податкової служби податкові декларації з податку на додану вартість за 3-й квартал 2002 року на суму 108046 грн., 4-й квартал 2002 року на суму 178023 грн., 2-й квартал 2003 року на суму 97393 грн. та уточнюючу податкову декларацію з ПДВ за 2-й квартал 2003 року на суму 107639 грн. Всього на загальну суму 393708 грн.

Наведена сума бюджетного відшкодування підтверджується матеріалами справи, а саме результатами проведених тематичних документальних перевірок ТОВ "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" з питань достовірності визначення податкового зобов’язання та податкового кредиту по податку на додану вартість, про що було складено відповідні акти №107/23-4/30351704 від 17.01.2003р. та №4911/15-0 від 15.09.2003р.

За таких обставин, суд вимоги позивача задовольнив обґрунтовано.

До таких висновків суди прийшли з огляду на наступне.

Загальний порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції, що діяла на час спірних правовідносин.

За змістом пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону України, суми податку, що підлягають зарахуванню до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У відповідності з пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодування податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Наявність заборгованості бюджету перед позивачем на суму 393708 грн. підтверджена матеріалами справи.

За таких обставин, суди правильно зробили висновок про порушення прав позивача на відшкодування бюджетної відшкодування та прийняли рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

До того ж, згідно ч. 5 пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України N 168/97-ВР від 03.04.97 суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю.

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Львівської області від 24.10.2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 року у справі №5/2325-20/421А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.