Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді: Панченка О.Н.

суддів: Смоковича М.І., Сороки М.О., Чумаченко Т.А., Штульмана І.В.,-

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції (далі-ДПІ) у місті Ужгороді Закарпатської області про визнання податкового повідомлення частково недійсним, за касаційною скаргою ДПІ у місті Ужгороді Закарпатської області на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 21 листопада 2006 року,-

У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання частково недійсним податкового повідомлення ДПІ у м.Ужгороді №0005431741 від 07.04.2005р. Свої вимоги позивач мотивував тим, що повідомленням №0005261741 від 29.03.2005р. відповідач визначив йому, як адвокату, суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1649,44грн. Здійснивши перерахунок по прибутковому податку з врахуванням сплати за попередні звітні періоди, ДПІ у м.Ужгороді податковим повідомленням №0005431741 від 07.04.2005р. визначила суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1250,48грн. Зазначене податкове повідомлення в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 842,40грн. ОСОБА_1 вважав таким, що прийняте з порушенням норм податкового законодавства, а тому просить скасувати його в цій частині.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.06.2005р. позов задоволено. Визнано частково недійсним податкове повідомлення №0005431741/0 від 07.04.2005р. ДПІ у м.Ужгороді Закарпатської області в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 842,40грн.

На рішення міськрайонного суду від 17.06.2005р. ДПІ у м.Ужгороді подала апеляційну скаргу, яку ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.07.2005р. було залишено без руху на тій підставі, що апелянт не сплатив державне мито.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 03.08.2005р. цю апеляційну скаргу було визнано неподаною та повернуто апелянту.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 13.10.2005р. було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача, мотивуючи це тим, що ухвала міськрайонного суду від 23.07.2005р. у справі не постановлювалася.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2006р. ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 13.10.2005р. скасовано і справу направлено на судовий розгляд в порядку апеляційного провадження до апеляційного суду Закарпатської області.

Ухвалами апеляційного суду Закарпатської області:

- від 27.06.2006р. поновлено ДПІ у місті Ужгороді Закарпатської області строк апеляційного оскарження ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.07.2005р.;

- від 05.07.2006р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за вищезазначеною апеляційною скаргою;

- від 12.07.2005р. справу призначено до розгляду в апеляційній інстанції;

- від 02.10.2006р. апеляційну скаргу ДПІ у місті Ужгороді Закарпатської області задоволено частково, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.07.2005р. скасовано, а справу передано до суду апеляційної інстанції для виконання вимог ст. 189 КАС України;

- від 18.10.2006р. відкрито апеляційне провадження по скарзі ДПІ у місті Ужгороді Закарпатської області на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17.06.2005р.;

- від 01.11.2006р. справу призначено до розгляду в апеляційній інстанції;

- від 21.11.2006р. справу за апеляційною скаргою ДПІ у м.Ужгороді на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.06.2005р. знято з розгляду апеляційної інстанції, а апеляційну скаргу повернуто апелянту в зв'язку з наявністю ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.08.2005р., якою вказана апеляційна скарга визнана неподаною та повернута ДПІ у м.Ужгороді.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ у місті Ужгороді Закарпатської області 20.12.2006р. подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 21.11.2006р., справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.12.2007р. касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повноваження суду апеляційної інстанції під час перегляду рішень судів першої інстанції визначені главою 1 розділу ІУ Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) (далі - КАС) України (2747-15) . Статтею 198 КАС України чітко зазначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін;

2) змінити постанову суду;

3) скасувати її та прийняти нову постанову суду;

4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі;

6) скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Нормами вказаної статті не передбачено постановлення ухвали про зняття справи з розгляду апеляційної інстанції.

Згідно п.5 Прикінцевих і перехідних положень КАС України (2747-15) після початку діяльності апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги в адміністративних справах, подані до відповідних апеляційних загальних судів, передаються цими судами до апеляційного адміністративного суду лише якщо апеляційне провадження у справі ще не відкрито.

При таких обставинах справа підлягає поверненню для продовження апеляційного розгляду до апеляційного суду Закарпатської області, яким 18.10.2006р. відкрито апеляційне провадження по скарзі ДПІ у місті Ужгороді Закарпатської області на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17.06.2005р. (апеляційне провадження не закрито).

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції місті Ужгороді Закарпатської області - задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 21 листопада 2006 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області про визнання податкового повідомлення частково недійсним - направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.