Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:

Панченка О.Н.

суддів: Смоковича М.І. Сороки М.О. Штульмана І.В.

Чумаченко Т.А.,

при секретарі:

Возній І.П.

розглянувши в судовому

засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2007 року у справі

за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про відповідальність уряду України за дії національних судів, -

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України про відповідальність уряду України за дії національних судів, посилаючись на те, що суди при виконанні своїх повноважень, постановленні рішень, ухвал не враховують, не роз'яснюють та не посилаються на норми Конвенції про захист прав людини та практику Європейського Суду, що порушує його право користуватися нормами конвенції в національних судах.

Всі ухвали судів у справі були постановлені за нормами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) .

Ухвалою Верховного суду України від 17 серпня 2004 року зазначену позовну заяву направлено до Печерського районного суду м. Києва за підсудністю.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 02 вересня 2004 року позовну заяву залишено без руху і запропоновано позивачу усунути наступні недоліки: зазначити докази, що стверджують позов - копії звернень до державних установ, відповіді на них; належним чином викласти зміст вимог; зазначити, якими діями чи бездіяльністю Кабінету Міністрів України порушуються права заявника; викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з посиланням на норму, як процесуального так і матеріального права; належним чином, відповідно до діючого чинного законодавства, викласти прохання до суду; визначитись в якому провадженні: в позовному чи в порядку Глави 31-А Цивільного процесуального кодексу України 1963 (1501-06) року позивач звертається до суду. Крім того, позивачу запропоновано сплатити державне мито за ставками, встановленими Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (7-93) , або надати суду копію документу, на підставі якого він звільняється від сплати державного мита.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2004 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2004 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2004 року залишено без розгляду на підставі статті 320 Цивільного процесуального кодексу, оскільки справа не була предметом розгляду судом апеляційної інстанції.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2004 року залишено без розгляду на підставі статті 292 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03 грудня 2004 року ухвалу судді Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2004 року залишено без зміни

Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2007 року подану позивачем 03.01.2007 року апеляційну скаргу на бездіяльність суду за його позовною заявою повернуто позивачу на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)

Не погоджуючись з постановленою у справі останньою наведеною ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.

За визначенням, наведеним у пункті 2 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд - це суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Відповідно до положень частини 1 статті 38 Закону України "Про судоустрій", Вищий адміністративний суд України є вищим судовим органом адміністративних судів, і, відповідно до інстанційної підсудності, визначеної у частині 3 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення місцевих та апеляційних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Відповідно до правил статті 210 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005р., Вищий адміністративний суд України є судом касаційної інстанції в адміністративних справах, які на даний час, до створення системи адміністративних судів, розглядаються судами інших юрисдикцій, але за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

Ухвала судді Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2007 року постановлена після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , у порядку цивільного судочинства за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) .

Оскільки компетенція Вищого адміністративного суду України не поширюється на перегляд у касаційному порядку судових рішень, постановлених не за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) місцевими та апеляційними судами інших юрисдикцій, то відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з вимог частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі з підстав, встановлених статями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин помилково відкрите касаційне провадження в даній справі підлягає закриттю з роз'ясненням позивачу права на звернення з касаційною скаргою до Верховного суду України.

Керуючись статтями 157, 210, 228 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про відповідальність уряду України за дії національних судів - закрити.

Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.