Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями

юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Фадєєвої Н.М.

суддів: Бим М.Є., Леонтович К.Г., Харченка В.В., Чалого С.Я.,

за участю секретаря - Топчія В.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2006 року

у справі

за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Укрространс"

про стягнення 21 530 грн. 34 коп. за нестворені підприємством робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 році,

в с т а н о в и л а :

У червні 2006 року позивач звернувся з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство "Укространс" 21 530 грн. 34 коп. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2005 році відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" (875-12) .

Постановою Господарського суду Сумської області від 29.09.2006 позов задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 скасовано постанову Господарського суду Сумської області від 29.09.2006 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося із касаційною скаргою про скасування зазначеного рішення та просило залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до звіту про зайнятість інвалідів за 2005 рік (форма 10-ПI), наданого до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ТОВ "Автотранспортне підприємство "Укрространс" середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2005 році становила 89 чоловік, з них - 52 особи водії.

Відповідно до положень ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. №875-ХII (875-12) підприємства всіх форм власності зобовcязані створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% загальної кількості робочих місць на підприємстві, якщо працює від 8 до 15 чоловік - у кількості 1 робочого місця.

Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України "Про автомобільний транспорт" (2344-14) норматив складає 1 робоче місце (89-52)=37*4:100=1,4%.

Фактично на підприємстві у 2005 році працевлаштовано 2 інваліда.

У відповідності з положеннями п.п.3, 5, 14 "Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. №314 (314-95-п) , робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.

Обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати, працевалштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обовязок покладено на органи працевлаштування, перелічені в ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) .

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що чинне законодавство не зобов'язує підприємства самостійно займатися працевалштуванням інвалідів та з'ясовувати які саме інваліди потребують роботи, якої відповідної нозології.

Доводи касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовують. Суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог матеріального і процесуального права постановив обгрунтоване рішення, а тому підстав для його перегляду з мотивів викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,

ухвалила :

Касаційну скаргу Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2006 року - без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.