Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Смоковича М.I.,

Горбатюка С.А.,

Весельської Т.Ф.,

Мироненка О.В.,

Чумаченко Т.А.

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1до профспілкового комітету Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" про визнання рішення недійсним та поновлення в членах профспілкового комітету,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2006 року, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до профспілкового комітету Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" з позовом про визнання недійсним рішення від 19 травня 2006 року щодо виключення її з членів профспілки.

Ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2006 року, у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування зазначених судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Профспілковий комітет Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" свою позицію щодо касаційної скарги виклав у запереченнях на неї - просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обгрунтованість.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що протокольним рішенням профспілкового комітету Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" від 19 травня 2006 року, у зв'язку з порушенням пунктів 3.3.5, 3.3.8 та відповідно до пункту 3.5 Статуту професійної спілки працівників вугільної промисловості України, Павлову М.I. виключено із членів даної громадської організації.

Звернення ОСОБА_1 до суду мотивоване захистом своїх прав члена профспілки.

Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

Зокрема, пунктом 4 частини 2 зазначеної статті визначено, що до компетенції адміністративних судів України не належать спори щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суди обгрунтовано виходили з того, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, оскільки йдеться про захист порушених прав члена профспілкового комітету.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, вважає його правильним та обгрунтованим.

Доводи, наведені Павловою М.I. у касаційній скарзі, такого висновку не спростовують та не дають підстав вважати, що судами при розгляді справи порушено норми процесуального чи матеріального права.

Наведені обставини, відповідно до частини 3 статті 220-1 КАС України (2747-15) , надають суду касаційної інстанції право відхилити касаційну скаргу та залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а ухвали судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .