Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі Ільченко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Березанського районного центру зайнятості смт. Березанка

та Державної податкової інспекції у Березанському районі (правонаступник Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції (Березанське відділення))

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2005 р.

у справі № 15/203

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Краснопільська"

до 1. Березанського районного центру зайнятості смт. Березанка;

2.Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції (Березанське відділення)

про спонукання списати безнадійний борг, -

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2005 р. у позові відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2005 р. вказане рішення скасовано, а позов задоволено. Зобов’язано Березанський районний центр зайнятості населення та Очаківську ОДПІ (Березанське відділення) здійснити заходи зі списання безнадійного боргу зі сплати страхових внесків на випадок безробіття в сумі 24810,67 грн. Стягнуто з Березанського районного центру зайнятості населення на користь ПСГП Агрофірма "Крансопільська" держмито в сумі 153 грн., в т.ч. за апеляційне провадження, та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Очаківська ОДПІ (Березанське відділення) та Березанський районний центр зайнятості подали касаційні скарги, якими просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Посилаються на неправильне з’ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, порушення норм матеріального права, а саме: ст. 66 Закону України "Про державний бюджет на 2005 рік", ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У відповідності до вимог ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснена заміна сторони у справі – Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції (Березанське відділення) її правонаступником Державною податковою інспекцією у Березанському районі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Позиція суду першої інстанції про те, що дія Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (2181-14) не поширюється на правовідносини щодо заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є такою, що ґрунтується на вимогах законодавства.

Аналіз наведеного закону, Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ (1533-14) та Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р. №1251-ХП (1251-12) не дає підстав для віднесення страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до податків і зборів (обов’язкових платежів).

Статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування", який є загальним законом з питань оподаткування, встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Наведений у ст.ст. 14, 15 вказаного Закону перелік податків і зборів (обов’язків платежів) є вичерпним.

Згідно з преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування.

Відносини у сфері соціального страхування на випадок безробіття регулюються спеціальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", який набрав чинності з 01.01.2001р., законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР) , цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" (803-12) та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із п. 2 розділу 8 вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, з моменту вступу в силу Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) (з 01.01.2001р.) норми Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) у частині, що йому суперечили, не застосовуються. Хоча, зміни у Закон України "Про систему оподаткування" (1251-12) , якими виключено пункт 16 частини 1 статті 14 Закону, що відносив до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) і збір на обов’язкове соціальне страхування, були внесені тільки Законом № 429-ІV від 16.01.2003 р. (429-15)

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) від 18.02.1997 р. було встановлено, що дія цього Закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) – це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання. У свою чергу, п. 1.2 ст. 1 Закону визначає податкове зобов’язання як зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими Законами України.

Страхові внески, зокрема, на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, не включені до податків і зборів (обов’язкових платежів), встановлених законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) . Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) не може розширювати перелік податків і зборів (обов’язкових платежів) або поширювати порядок погашення зобов’язань платників податків на платежі, які не включені у систему оподаткування.

Стаття 8 Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлює, що Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, і кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України (п. 2, п.5 ст. 8 Закону).

Згідно з частинами 2, 3 статті 2 Закону України "Про систему оподаткування" державні цільові фонди – це фонди, які створені відповідно до Законів України і формуються за рахунок визначених Законами України податків і зборів (обов’язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.

З наведеного вбачається, що Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не є державним цільовим фондом, а є цільовим централізованим страховим фондом, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

Таким чином, зобов’язання із страхових внесків не можна вважати податковим боргом, на який поширюється дія Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Включення вказаним Законом органів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у перелік контролюючих органів не змінює статусу внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, які стягуються у порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14) .

З огляду на викладене, касаційні скарги підлягають задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції скасуванню, а законна та обґрунтована постанова суду першої інстанції, як помилково скасована, - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційні скарги Березанського районного центру зайнятості смт. Березанка та Державної податкової інспекції у Березанському районі задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.08.2005 р. скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2005 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.