Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. I.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. I.,

Сороки М. О.,

Штульмана I. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Підприємства "Формат-Р" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 27 червня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2006 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2006 року Підприємство "Формат-Р" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ДПI у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.03.06 № 0000302309/0.

Постановою Господарського суду м. Києва від 27 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2006 року, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПI у Голосіївському районі м. Києва від 16.03.06 № 0000302309/0.

У касаційній скарзі на постанову Господарського суду м. Києва від 27 червня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2006 року ДПI у Голосіївському районі м. Києва ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В обгрунтування доводів касаційної скарги, відповідач посилається на те, що позивачем порушені вимоги пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , а саме безпідставно застосовану нульову ставку, оскільки відповідно до вказаної норми безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів становить не менше 8 відсотків від продажної ціни таких виготовлених товарів. З метою отримання в оренду обладнання Підприємством "Формат-Р" укладено договір оренди №01/08/05 від 01.08.05 з КП "Екопласт" з розміром щомісячної орендної плати 70000,00 грн., в т.ч. ПДВ -11666,67 грн. Строк оренди до 30.11.05. Відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.09.05 змінено розмір орендної плати до 250 000 грн., в т.ч. ПДВ - 41 666,67 грн. Відповідач вважає, що вказані витрати не можуть бути враховані в критерій 8 % у зв'язку з тим, що вказана лінія відповідно до пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону повинна знаходитись у власності підприємства, що виготовляє продукцію, тобто на балансі Підприємства "Формат-Р".

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив, залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки останні ухвалені відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПI у Голосіївському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.03.06 № 0000302309/0, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 1778632,00 грн., у т.ч. вересень 2005 - 23063,00 грн., жовтень 2005 - 396834,00 грн., листопад 2005 - 1358735,00грн.

Спірне повідомлення-рішення прийняте на підставі висновків акта № 124/1-23-09-32767818 від 14.03.06 "Про результати виїзної позапланової перевірки підприємства "Формат-Р" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів) за період вересень, жовтень, листопад місяць 2005 року".

За результатами перевірки встановлено, що позивачем порушені вимоги пп. 6.2.8. п. 6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 (168/97-ВР) зі змінами та доповненнями щодо обчислення підприємством нульової ставки з ПДВ, а саме: не підтверджений 8% критерій витрат Підприємства "Формат-Р". За результатом перевірки також не підтверджено рядок 25.2 розділу III звітних декларацій ПДВ за вересень, жовтень, листопад 2005 року, як сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів 1 778 632 грн., в т.ч. по періодам: вересень 2005р. - 23 063 грн.; жовтень 2005р. - 396 834 грн.; листопад 2005р. - 1 358 735 грн.

Отже, податкові зобов'язання, що обчислювалися Підприємством "Формат-Р" за нульовою ставкою, підлягають перерахуванню за ставкою 20 % відповідно до пп.6.1. п. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 (168/97-ВР) .

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано виходили з того, що висновки, викладені в акті перевірки, не обгрунтовані та не відповідають нормам чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено в акті перевірки, Підприємство "Формат-Р" засноване громадською організацією "Київська міська асоціація інвалідів "Наша справа", яка зареєстрована Київським міським управлінням юстиції 28.11.02.

Відповідно до статуту підприємства вказана громадська організація інвалідів є єдиним його засновником та власником, що має 100 % Статутного фонду. Станом на 01.04.05 кількість працюючих інвалідів (дев'ять) на підприємстві становить більше 50% від загальної кількості (дванадцять), а фонд оплати праці таких інвалідів - (4901 грн.36 коп.) перевищує 25% суми загальних витрат (6594 грн. 23 коп.) підприємства на оплату праці.

З метою забезпечення належних умов для життєдіяльності інвалідів, створення необхідних економічних умов для функціонування громадських організацій інвалідів, підприємств і організацій, де працюють інваліди, Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування підприємств та організацій громадських організацій інвалідів" від 13.07.00.

Вказаним Законом внесені зміни до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) від 21.03.91, де зокрема у ст.14-1 зазначено, що підприємства та організації інвалідів мають право на пільги зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

23 березня 2005 року Регіональною комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів у м. Києві Підприємству "Формат-Р" видано дозвіл № 3 (дійсний з 01.05.05 до 01.04.06) на право користування пільгами згідно з пп. 7.12.1 п. 7.12 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) ; пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Відповідно до пп. 7.12.1 п. 7.12 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), крім підакцизних товарів та прибутку, одержаного від грального бізнесу, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу).

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявністю дозволу на право користування такою пільгою, який надається міжвідомчою Комісією з питань harrsіd8027827 діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) .

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) звільняються від оподаткування операції з продажу товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної численності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу).

Згідно з пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 даного Закону за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів та тих, що підпадають під визначення 1-24 груп УКТ ЗЕД) та послуг (крім грального та лотерейного бізнесу), які безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва. Перелік зазначених товарів (послуг) щорічно встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням міжвідомчої комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів. Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків від продажної ціни таких виготовлених товарів. Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) .

Оскільки під підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які зазначені в вище перелічених нормах законодавчих актів, маються на увазі підприємства, засновані виключно на підставі майна громадської організації інвалідів і передане до статутного фонду майно (кошти) заснованого підприємства, стає власністю такого підприємства, майно підприємства повинно належати повністю організації інвалідів (її єдиному засновнику) на праві власності, і це надає останньому право на користування пільгою.

Матеріалами справи підтверджується, що підприємство позивача засновано виключно на підставі майна громадської організації "Київська міська асоціація інвалідів "Наша справа" і відповідно до статуту підприємства вказана громадська організація інвалідів є єдиним його засновником та власником, що має 100% Статутного фонду.

Таким чином, вимоги вищевказаних Законів щодо умов користування пільгами з оподаткування як підприємства, що належить виключно громадській організації інвалідів, позивачем виконано повністю.

Судова колегія погоджується з висновком судів, що ні Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , ні Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , ні Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) не обмежують прав суб'єктів підприємницької діяльності виробляти майно на виробничих потужностях, які не належать такому суб'єкту на праві власності та не передбачає підстави для втрати права на користування пільгою у зв'язку з заняттям такої діяльності. А відтак, чинним законодавством не передбачено будь-яких обмежень з точки зору правомірності використання пільг, у т.ч. податку на додану вартість, щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, крім підакцизних товарів, прибутку, одержаного від грального бізнесу.

З матеріалів справи вбачається, що товар, який вироблявся позивачем (телевізійна, аудіо, відео та побутова техніки) не належить до підакцизних товарів, а також не є прибутком, отриманим від грального бізнесу.

Отже, позивачем в критерій 8% правомірно включено наступні витрати: оренда лінії для виробництва телевізійної, аудіо, відео та побутової техніки; інформаційно-технічне обслуговування на збиранні; суборенда складських приміщень, оскільки відповідно до п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318 (z0027-00) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.00 за №27/4248, до складу загальновиробничих витрат включаються у т.ч. витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо); витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими і тому підлягають задоволенню, оскільки вимоги передбачені пп. 6.2.8. п. 6.2. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) щодо умов користування пільгою з оподаткування як підприємства, що належить виключно громадській організації інвалідів, позивачем виконано повністю.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,-УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити, а постанову Господарського суду м. Києва від 27 червня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.. 237 КАС України (2747-15) .