ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2008 року № К-15052/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.I.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Ликовій В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова
на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
14.06.2007 р.
та постанову господарського суду Харківської області від
21.02.2007 р.
у справі № АС-13/60-07 господарського суду Харківської
області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія
"Реал-Торг"
до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.
Харкова
про зарахування до бюджету податкових векселів, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Харківської області від
21.02.2007 р. у справі № АС-13/60-07, залишеною без змін ухвалою
Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2007 р.,
позовні вимоги ТОВ "Компанія "Реал-Торг" задоволено частково.
Зобов'язано ДПI у Фрунзенському районі м. Харкова зарахувати в
рахунок суми бюджетного відшкодування, яке мало місце на час
поставки наступних податкових векселів на загальну суму 4275812,5
грн., т.ч. від 07.11.2006 р. з датою погашення 06.12.2006 р. та з
датою погашення в податковому обліку 30.11.2006 р. № АА 0449820 на
суму 68194,1 грн., № АА 0449821 на суму 69971,56 грн., № АА
0449819 на суму 135036,27 грн., № АА 0449812 на суму 45310,5 грн.,
№ АА 0449815 на суму 61144,51 грн., № АА 0449814 на суму 63034,67
грн., № АА 0449816 на суму 57644,01 грн., від 08.11.2006 р. з
датою погашення 07.12.2006 р. і датою погашення в податковому
обліку 30.11.2006 р. № АА 0449823 на суму 62620 грн., № АА 0449825
на суму 47770,22 грн., від 09.11.2006 р. з датою погашення
08.12.2006 р. і датою погашення в податковому обліку 30.11.2006 р.
№ АА 0449826 на суму 107338,6 грн., № АА 0449829 на суму 29781,8
грн., від 13.11.2006 р. з датою погашення 12.12.2006 р. і датою
погашення в податковому обліку 30.11.2006 р. № АА 0449839 на суму
23174,62 грн., № АА 0449838 на суму 56013,36 грн., № АА 0449841 на
суму 27444,01 грн., № АА 0449840 на суму 76176,2 грн., № АА
0449834 на суму 55995,9 грн., № АА 0449833 на суму 54620,13 грн.,
№ АА 0449830 на суму 59422,23 грн., № АА 0449836 на суму 138064,08
грн., № АА 0449837 на суму 145660,81 грн., від 14.11.06 р. з датою
погашення 13.12.2006 р. і датою погашення в податковому обліку
30.11.2006 р. № АА 0449844 на суму 68372,3 грн., № АА 0449843 на
суму 68976,74 грн., № АА 0449842 на суму 105344,74 грн., від
16.11.2006 р. з датою погашення 15.12.2006р. і датою погашення в
податковому обліку 30.11.2006 р. № АА 0449846 на суму 44336 грн.,
від 17.11.2006 р. з датою погашення 16.12.2006 р. і датою
погашення в податковому обліку 30.11.2006 р. № АА 0449848 на суму
119122,9 грн., від 11.12.2006 р. з датою погашення 09.01.2007 р. і
датою погашення в податковому обліку 31.12.2006 р. № АА 0449792 на
суму 51410,91 грн., № АА 0449793 на суму 63737,6 грн., від
12.12.2006 р. з датою погашення 10.01.2007 р. і датою погашення в
податковому обліку 31.12.2006 р. № АА 0449791 на суму 93600 грн.,
№ АА 0449799 на суму 119453,85 грн., № АА 0449800 на суму 76101,45
грн., № АА 0054702 на суму 59334,19 грн., № АА 0054703 на суму
63662,6 грн., № АА 0054704 на суму 63662,6 грн., № АА 0054705 на
суму 141140,95 грн., № АА 0054706 на суму 38231,4 грн., № АА
0054707 на суму 25856 грн., № АА 0054709 на суму 48669,45 грн.,
від 13.12.2006 р. з датою погашення 11.01.2007 р. і датою
погашення в податковому обліку 31.12.2006 р. № АА 0054710 на суму
70014,76 грн., № АА 0054711 на суму 77950,91 грн., № АА 0054712 на
суму 40894,74 грн., № АА 0054713 на суму 70697,38 грн., від
14.12.2006 р. з датою погашення 12.01.2007 р. і датою погашення в
податковому обліку 31.12.2006 р. № АА 0054715 на суму 125426,21
грн., № АА 0054716 на суму 45235,61 грн., від 15.12.2006 р. з
датою погашення 13.01.2007 р. і датою погашення в податковому
обліку 31.12.2006 р. № АА 0054718 на суму 136300,2 грн., № АА
0054719 на суму 56979,87 грн., від 18.12.2006 р. з датою погашення
16.01.2007 р. і датою погашення в податковому обліку 31.12.2006 р.
№ АА 0054720 на суму 64249,6 грн., № АА 0054721 на суму 63395,48
грн., № АА 0054722 на суму 37767,55 грн., № АА 0054723 на суму
20751,36 грн., № АА 0054724 на суму 76614,06 грн., № АА 0054725 на
суму 93488,49 грн., № АА 0054727 на суму 19900,36 грн., № АА
0054728 на суму 76381,54 грн., № АА 0054729 на суму 54631,7 грн.,
№ АА 0054730 на суму 32384,35 грн., від 19.12.2006 р. з датою
погашення 17.01.2007 р. і датою погашення в податковому обліку
31.12.2006 р. № АА 0054731 на суму 46028,45 грн., № АА 0054732 на
суму 130119,55 грн., від 21.12.2006 р. з датою погашення
19.01.2007 р. і датою погашення в податковому обліку 31.12.2006 р.
№ АА 0054739 на суму 70217,82 грн., № АА 0475934 на суму 25679,65
грн., від 22.12.2006 р. з датою погашення 20.01.2007 р. і датою
погашення в податковому обліку 31.12.2006 р. № АА 0054740 на суму
177432,26 грн., № АА 0475935 на суму 11827,3 грн., № АА 0475937 на
суму 16012,04 грн. В решті вимог в позові відмовлено. Стягнуто з
Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового
збору.
Судові рішення судів попередніх інстанцій в частині
задоволення позовних вимог мотивовані підтвердженням наявності у
ТОВ "Компанія "Реал-Торг" на дату поставки кожного зі спірних
податкових векселів органу митного контролю відповідної суми
бюджетного відшкодування податковими деклараціями, а також
довідками за липень, вересень та жовтень 2006 р. та актами про
результати перевірки № 13/23-516-33119214ДСК від 11.01.2007 р. і №
2559/23-362/33119214 від 03.11.2006 р. В обгрунтування своєї
позиції суди також послались на те, що п. 11.5 ст. 11 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачений різний порядок використання податкового векселя у
залежності від обставин, які мають місце в господарській
діяльності платника податку і обмежувати право платника податку
використовувати той чи інший порядок при наявності для цього
відповідних підстав органу Державної податкової служби Законом не
надано.
Не погоджуючись з постановленими судовими рішеннями в частині
задоволених позовних вимог, ДПI у Фрунзенському районі м. Харкова
оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного
суду України.
В касаційній скарзі та уточненнях до неї відповідач,
посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить
скасувати постанову господарського суду Харківської області від
21.02.2007 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського
суду від 14.06.2007 р. в частині задоволених позовних вимог та в
цій частині справу направити на новий розгляд, в іншій частині
постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної
інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні представник відповідача уточнив вимоги
касаційної скарги, просить скасувати постановлені у справі судові
рішення повністю та направити справу на новий розгляд до суду
першої інстанції.
У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її
без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без
змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України,
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що у листопаді та грудні 2006 р. підприємством
органам митного контролю були поставлені податкові векселі на суму
4490042,23 грн.
В грудні 2006 р. підприємство повинно було погасити 24
векселі на загальну суму 1627111,36 грн., термін сплати яких виник
до закінчення терміну подачі податкової декларації за цей період.
У січні 2007 р. погашенню підлягали 40 векселів на загальну суму
2699471,97 грн., термін сплати яких виник до закінчення терміну
подачі податкової декларації за цей період.
Позивач подав заяви до ДПI у Фрунзенському районі м. Харкова
від 22.11.2006 р. та від 29.12.2006 р. з вимогою зарахувати в
погашення податкових векселів суму бюджетного відшкодування в
розмірі 2417408,33 грн. та в розмірі 2711299,27 грн. відповідно.
Податковий орган вважає, що податкові векселі не підлягають
погашенню за рахунок бюджетного відшкодування з посиланням на
приписи п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та зміни до Методичних рекомендацій щодо
порядку адміністрування порядку видачі та погашення податкових
векселів, доведених листом ДПА України № 25595/7/16-1517
( v2559225-05 ) (v2559225-05)
від 22.12.2005 р. Зокрема, відповідач вказує на
те, що у позивача відсутні підтвердження правомірності
декларування податкового кредиту за липень-жовтень 2006 р.,
оскільки в ході проведення перевірок декларацій за ці періоди
зроблені запити до органів державної податкової служби на
проведення зустрічних перевірок основних контрагентів
підприємства, але результати проведення вказаних перевірок не
надійшли.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції,
з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з
наявності у позивача на дату поставки кожного зі спірних
податкових векселів органу митного контролю відповідної суми
бюджетного відшкодування, що підтверджується податковими
деклараціями, а також довідками за липень, вересень та жовтень
2006 р. та актами про результати перевірки № 13/23-516-33119214ДСК
від 11.01.2007 р. і № 2559/23-362/33119214 від 03.11.2006 р.
Крім того, суди попередніх інстанцій обгрунтовували свою
позицію тим, що п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не містить порядку підтвердження
суми бюджетного відшкодування на дату поставки податкових векселів
з метою їх заліку в рахунок оплати податкових векселів.
Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
вважає дані висновки судів передчасними.
Згідно із заявами позивача від 22.11.06р. № 75/11 та від
29.12.06р. № 99/12, ТОВ "Компанія "Реал-Торг" просило погасити
спірні векселя за рахунок бюджетного відшкодування, посилаючись на
приписи абз.6 п.11.5 ст.11 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Як визначено у п. 19 Порядку випуску, обігу та погашення
векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при
імпорті товарів на митну територію України, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 р. № 1104
( 1104-97-п ) (1104-97-п)
, платник податку може за самостійним рішенням
достроково погасити податковий вексель шляхом перерахування коштів
до бюджету або заліку суми бюджетного відшкодування,
підтвердженого органом державної податкової служби, згідно з
поданою ним письмовою заявою.
В якості правової підстави для звернення до суду позивач
вказав в позовній заяві на абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Саме на підставі
даної норми і був вирішений спір попередніми судовими інстанціями.
Згідно абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
якщо платник податку на дату
поставки податкового векселя органу митного контролю має
підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка
дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю,
платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому
векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий)
період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.
При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник
податку має право на включення до складу податкового кредиту суми
зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному
(податковому) періоді.
Вирішуючи спір на підставі даної норми попередні судові
інстанції не дослідили, чи були дотримані її вимоги платником в
частині відображення в податкових деклараціях за листопад та
грудень 2006 року відповідних сум зобов'язань за податковими
векселями у складі податкових зобов'язань з ПДВ, як це передбачено
абз. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. А, як вбачається зі змісту поданих до ДПI
відповідних податкових декларацій, суми зобов'язань за податковими
векселями до графи 19.2 Розділу III "Суми податку на додану
вартість, які підлягають включенню до складу податкових
зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові
векселі, термін погашення яких припадає на поточний звітний
(податковий) період" включені не були. Відповідно, не було
досліджено дотримання платником всіх законодавчих вимог, якими
платник обгрунтовував своє право на погашення спірних векселів.
Також, частково задовольняючи позовні вимоги, суди
зобов'язали податкову інспекцію зарахувати в рахунок суми
бюджетного відшкодування відповідні податкові векселі, не зважаючи
на те, що жодна норма Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не передбачає такої дії як зарахування в
рахунок бюджетного відшкодування податкових векселів. Стосовно
податкових векселів законодавець оперує єдиним поняттям - це їх
погашення. I саме за рахунок бюджетного відшкодування погашають
податкові векселі на ряду з оплатою грошовими коштами, а не
навпаки, бюджетне відшкодування погашається податковими векселями,
як визначили попередні судові інстанції.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення у
справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене,
всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини
справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для
її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від
встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що
підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти
обгрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Фрунзенському районі м. Харкова задовольнити.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
14.06.2007 р. та постанову господарського суду Харківської області
від 21.02.2007 р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Брайко А.I.
(підпис) Голубєва Г.К.
(підпис) Карась О.В.
(підпис) Федоров М.О.