Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" ( далі - ВАТ ЕК "Житомиробленерго") і Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по виплатах, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ВАТ ЕК "Житомиробленерго" на рішення Народицького районного суду Житомирської області від 29 вересня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 06 грудня 2005 року,

У серпні ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ ЕК "Житомиробленерго" та Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації, в якому просив стягнути з відповідачів недоплачені за період з 01 серпня 2002 року по 31 липня 2005 року кошти, які передбачені статтями 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумі 23 654,75 грн., мотивуючи вимоги тим, що він проживає в с. Шатрище Коростеньського району Житомирської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС та працює в смт. Народичі, яке відповідно до Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи відноситься до зони безумовного (обов'язкового) відселення. Вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року (836-96-п) , а не в розмірах визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , порушує його права.

Просив суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Народицького районного суду Житомирської області від 29 вересня 2005 року позов задоволено.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 06 грудня 2005 року скаргу ВАТ ЕК "Житомиробленерго" відхилено. Рішення Народицького районного суду Житомирської області від 29 вересня 2005 року змінено, розмір стягнутої заборгованості по компенсації громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, за період з 01 серпня 2002 року по 01 липня 2005 року збільшено до 2 972,00 грн.

У касаційній скарзі ВАТ ЕК "Житомиробленерго", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати частково рішення Народицького районного суду Житомирської області від 29 вересня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 06 грудня 2005 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначену касаційну скаргу ВАТ ЕК "Житомиробленерго" подав до Верховного Суду України, яку Верховний Суд України направив до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2007 року у справі відкрите касаційне провадження, однак воно підлягає закриттю з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що судами першої та апеляційної інстанцій зазначена справа розглянута в порядку цивільного процесуального судочинства, як цивільна справа, після 1 вересня 2005 року - набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

Згідно із положеннями розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) за правилами адміністративного судочинства розглядаються тільки касаційні скарги на рішення загальних судів, які подані до набрання чинності цим Кодексом.

За таких процесуальних вимог рішення загальних судів розглянуті в порядку цивільного судочинства не можуть переглядатися в касаційній інстанції в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки у цій справі суди попередніх інстанцій ухвалили рішення за правилами цивільного процесуального судочинства після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , тому й перегляд законності таких рішень у касаційній інстанції повинен здійснюватися за правилами цивільного процесуального судочинства. Тобто, Вищий адміністративний суд України не може бути касаційним судом у справах, які розглянуті після 1 вересня 2005 року, за правилами цивільного судочинства.

За правилами статей 157, 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, касаційне провадження, відкрите у Вищому адміністративному суді України в порядку адміністративного судочинства, підлягає закриттю з направленням справи до Судової палати у цивільних справах Верховного суду України.

Керуючись статтями 222, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційне провадження, відкрите у Вищому адміністративному суді України в порядку адміністративного судочинства за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на рішення Народицького районного суду Житомирської області від 29 вересня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 06 грудня 2005 року, з а к р и т и.

Справу направити до Судової палати у цивільних справах Верховного суду України для вирішення питання про відкриття касаційного провадження в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.