Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської ОДПІ на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2006 у справі №2-25/1068-06А за позовом ТОВ "Центр молодіжних ініціатив "Зебра" до Сакської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжних ініціатив "Зебра" звернулось з позовною заявою до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 0000982330/0 від 15.08.2005 та рішень про застосування фінансових санкцій №0000962330/0 від 15.08.2005, № 0000972330/0 від 15.08.2005. Доводи мотивовані тим, що зазначені податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та порушують права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжних ініціатив "Зебра".

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2006, яку залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 у справі №2-25/1068-2006А позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати рішення судів та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішені спору у даній справі неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.08.2005р. фахівцями ДПА в Дніпропетровській області було проведено перевірку по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері наявного й безготівкового обігу торгового павільйону на пляжі, розташованого в Сакському районі, с. Поповка, вул. Рибалка, 40-А, що належить ТОВ "Центр молодіжних ініціатив "Зебра".

У результаті перевірки виявлені порушення вимог п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг" № 1776-ІІІ та ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що виразилося у проведенні розрахункової операції без застосування РРО на суму 260грн., проведенні роздрібної тогівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, здійснення торгівлі без отримання торгівельного патенту, про що складено акт від 03.08.2005р. № 01010170/2330.

На підставі даного акту ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000982330\0 від 15.08.2005р. про застосування фінансових санкцій у сумі 1300грн. та рішення №0000972330\0 від 15.08.2005р. про застосування фінансових санкцій у сумі 1700грн. і рішення №0000962330\0 від 15.08.2005р. про застосування фінансових санкцій у сумі 1700грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди мотивували тим, що відповідач не надав належних доказів порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті від 03.08.2005р. вказано, що перевіркою встановлено непроведення розрахункових операцій через РРО та застосовані фінансові санкції згідно з п.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Однак, п. 1 ст. 17 Закону передбачає застосування фінансових санкцій у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення (а.с.22) та розрахунку (а.с.86) штрафні санкції застосовані у розмірі 1300 грн. за реалізацію товару з порушенням Закону на 260 грн.

Однак, в акті перевірки (а.с.24-27) відсутні посилання, а також не представлені докази підтвердження придбання товару на 260 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки маються розбіжності відносно того, що перевіряючими проводилась закупівля товарів, але не вказано яких товарів, проте перевіркою встановлено факт реалізації сигарет "Мальборо" вартістю 4 грн., слабоалкогольний напій "Шейк" вартістю 10грн.

Таким чином, ОДПІ неправомірно застосувала фінансові санкції у сумі 1300 грн. на підставі п.1 ст. 17 Закону.

Крім того, в акті перевірки вказано, що перевірявся "павільйон "Пляж", проте, судами встановлено, що у ТОВ ЦМІ "Зебра" декілька павільйонів, павільйон з назвою "Пляж" - відсутній, бармен ОСОБА_1 трудових відносин з позивачем не має.

Згідно наказу № 21 від 23.07.2005р. про прийняття на роботу, на посаду бармена в торговий павільйон № 12, прийнято ОСОБА_2

Судом першої інстанції в судовому засіданні встановлено, що бармен торгівельного павільйону № 12 ОСОБА_2 03.08.2005р. знаходився на своєму торговому місці і нікуди не відлучався, перевіряючих ДПІ не бачив.

В матеріалах справи наявні ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в павільйонах №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,10,11,12,13,14,15,16,17,18,20,21,23 (а.с.28-47) та ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами в павільйонах №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,10,11,12,13,14,15,16,17,18,20,21,23 (а.с.48-67).

Таким чином, Євпаторійською ОДПІ не надано доказів відсутності ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами в одному із перевіряємих павільйонів, в зв'язку з чим застосування фінансових санкцій за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами до ТОВ "ЦМІ "Зебра" необґрунтовано.

Також треба вказати, акт перевірки не може бути доказом, підтверджуючим продаж товарів, оскільки акт - це документ, в якому викладається опис дій, обставин, та порушень законодавства. Акт перевірки по контролю за здійсненням розрахункових операцій за змістом також, як і акт документальної перевірки фінансово-господарської діяльності повинен містити відповідну інформацію, тобто норми Закону, номера, дати відповідних документів, що свідчать про наявність порушень, висновки перевіряючих.

Крім того, штрафні санкції у розмірі 1300 грн., вказані в податковому повідомленні-рішенні № 0000982330/0 від 15.08.2005 року неправомірно кваліфіковані ДПІ як податкове зобов'язання, оскільки відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) та Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штраф за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) не є податковим зобов'язанням.

Судами попередніх інстанцій при вирішенні даної справи правильно застосовано положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Згідно з частиною третьою статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки оскаржувані судові рішення постановлені судами з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Сакської ОДПІ на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2006 у справі №2-25/1068-06А слід відхилити, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Сакської ОДПІ відхилити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.05.2006 та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2006 у справі №2-25/1068-06А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.