Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

головуючого-судді - Бутенка В.І.,

суддів: Лиски Т.О.,

Мироненка О.В.,

Сороки М.О.,

Штульмана І.В.,

при секретарі Марушевському А.А.,

за участі позивача ОСОБА_1 і представника відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної у м. Києві ради, Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектбуд", про скасування розпоряджень в частині та визнання першочергового права на підписання довгострокового договору оренди, -

У березні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог вказував на те, що згідно договору оренди нежитлових приміщень № 101/3 від 29.06.2004р., Шевченківська районна в м. Києві рада передала в оренду Київському обласному комітету профспілки працівників державних установ України нежитлове підвальне приміщення площею 109,64 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1строком до 01.01.2007 року.

Київський обласний комітет профспілки працівників державних установ України неодноразово звертався до відповідача із заявами, в яких відмовлявся від зазначеного орендованого приміщення та просив надати йогоОСОБА_1

Позивач, в свою чергу, просив відповідача надати йому в оренду вказане приміщення. Зокрема, 28 січня 2005 року ним було подано заяву про надання в оренду всього нежитлового підвального приміщення, однак відповіді він не отримав.

Згідно п.п. 1.5, 1.6 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради № 56 від 07.04.2005р. відповідач надав в орендне користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектбуд" (далі - ТОВ "Проектбуд") підвальне приміщення площею 55,44 кв.м. в буд. № 23 по вул. Велика Житомирська у м. Києві під салон-перукарню до 01.04.2006 року, а Суб'єкту підприємницької діяльностіОСОБА_1 - підвальне приміщення площею 54,2 кв.м. в буд. № 23 по вул. Велика Житомирська у м. Києві під косметологічний кабінет до 01.04.2006 року.

Пунктами 2.9, 2.10 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради № 81 від 23.05.2005р. внесено зміни до п.1.5 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради № 56 від 07.04.2005р. в частині визначення площі нежитлового приміщення, наданого в оренду ТОВ "Проектбуд", а саме замість слів "підвальне приміщення площею 55,44 кв.м." зазначено "підвальне приміщення площею 64,3 кв.м.", і, відповідно, внесено зміни до п.1.6 того ж розпорядження в частині визначення площі нежитлового приміщення, наданого в оренду СПД ФООСОБА_1, а саме замість слів "підвальне приміщення площею 55,2 кв.м." зазначено "підвальне приміщення площею 45,34 кв.м.".

На підставі цих розпоряджень між Шевченківською районною у м. Києві радою та СПД ФО ОСОБА_1 укладено договір оренди нежилих приміщень № 765/3 від 14.06.2005р., яким рада передала в орендуОСОБА_1 нежитлове підвальне приміщення площею 45,34 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1строком до 01.04.2006 року.

Однак в подальшому, відповідач своїм розпорядженням № 160 від 12.09.2005р. внесла зміни в п. 1.1 договору оренди № 784 від 23.06.2005р. в частині площі орендованого ТОВ "Проектбуд" приміщення, а саме замість слів "підвальне приміщення площею 64,3 кв.м." зазначено "підвальне приміщення площею 64, 3 кв.м. та 2,7 кв.м. - місця загального користування".

Позивач з цими розпорядженнями не погодився та вважав їх такими, що порушують його права і не відповідають чинному законодавству, зокрема, Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (2269-12) .

Посилаючись на наведені обставини, просив визнати незаконними п.1.5 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради № 56 від 07.04.2005р., п.п.2.9, 2.10 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради № 81 від 23.05.2005р., п.2.3 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради № 160 від 12.09.2005р., а також визнати за ним першочергове право на підписання довгострокового договору оренди всього нежитлового приміщення площею 109,64 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. № 23.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним і скасовано п.2.3 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради № 160 від 12.09.2005р.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 листопада 2006 року це судове рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні частини позовних вимог та направити справу на новий судовий розгляд.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним п.2.3 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради № 160 від 12.09.2005р., суд як першої, так і апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що в даному випадку Шевченківська районна в м. Києві рада в односторонньому порядку внесла зміни щодо порядку користування частиною спірного приміщення, тобто діяла з порушенням вимог чинного законодавства.

В той же час, суд першої інстанції припустився помилки, визнавши позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконними п.1.5 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради № 56 від 07.04.2005р., п.п.2.9, 2.10 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради № 81 від 23.05.2005р. та про визнання за позивачем першочергового права на підписання довгострокового договору оренди всього нежитлового приміщення такими, що підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Дане порушення вимог процесуального законодавства не було виправлено і судом апеляційної інстанції.

Згідно із ч.2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судами встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із прийняттям Шевченківською районною у м. Києві радою розпоряджень № 56 від 07.04.2005р. та № 81 від 23.05.2005р., на підставі яких Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради укладено договори оренди нежитлових приміщень із позивачем та третьою особою - ТОВ "Проектбуд".

Заявлені ОСОБА_1 вимоги щодо скасування зазначених розпоряджень Шевченківської районної у м. Києві ради та визнання першочергового права на підписання довгострокового договору оренди випливають із договірних відносин оренди майна, що належить до власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва.

Правовідносини, які склалися між сторонами, виникли з права власності на спірне майно, а відтак не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки не відносяться до публічно-правових відносин.

Таким чином, висновок судів першої і апеляційної інстанцій про те, що на даний спір поширюється встановлена ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів, є помилковим.

Зазначення Шевченківської районної у м. Києві ради та Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради в якості відповідачів не змінювало правову природу спірних відносин та не робило даний спір публічно-правовим.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Дана справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), яке наведене у п.1 ч.1 ст. 3 КАС України і компетенція адміністративних судів, встановлена ст.17 Кодексу, на цей спір не поширюється, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, зазначених в якості відповідачів.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами під час розгляду справи були допущені порушення норм процесуального права, які призвели до ухвалення ними частково незаконних рішень.

За таких обставин, згідно вимог ст. 228 КАС України, оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині визнання незаконними п.1.5 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради № 56 від 07.04.2005р., п.п.2.9, 2.10 розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради № 81 від 23.05.2005р. та визнання за позивачем першочергового права на підписання довгострокового договору оренди підлягають скасуванню, а провадження у справі в цій частині повинно бути закрито, що не позбавляє ОСОБА_1 права звернутись із позовом до суду цивільної юрисдикції.

В іншій частині оскаржені судові рішення відповідають вимогам закону і їх слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 157, 220, 221, 222, 223, 224, 228, 230 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 листопада 2006 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Провадження у справі в цій частині закрити.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у вказаній частині розгляд даної справи відноситься до юрисдикції цивільного суду.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.